[ПОКУПЦЮ] Квартира-лялечка і каштан під вікном

Сьогодні була угода. Наш покупець купив квартиру. Продавці попросили місяць на звільнення - їм потрібно купити щось взамін і перевезти речі. Покупець не проти, але питає:А чого так довго? Питаємо продавців просто для підтримання розмови: "Щось уже обрали?"Відповідають: "Так, бачили квартиру. Лялечка. Другий поверх, ремонт, ідеальне місце. Але під вікном каштан, світло закриває. Шукаємо далі."І отут я задумалась. Бо коли вони згадували цю квартиру, у них навіть обличчя змінились. Тепліші стали. Видно було: квартира зачепила. А їхня рієлторка вже принесла роздруківку інших варіантів. Після угоди поїдуть дивитися далі. І я знову згадала про змінні та незмінні критерії вибору.
Дерево під вікном - це справді проблема? Чи це враження від перегляду в похмурий день? А якщо прийти ще раз, в інший час і при іншій погоді? А якщо подивитися, що буде восени і взимку, коли листя спаде? А якщо влітку цей каштан не забирає світло, а рятує від спеки? Другий поверх, якщо чесно, рідко буває залитий сонцем. Хочеш багато світла - треба дивитися вище дерев. Але тоді, можливо, не буде другого поверху, ремонту, потрібного району і тієї самої ціни. Купівля квартири майже завжди компроміс. Питання тільки в тому, з чим ми готові жити, а що справді критично. Бо прибрати або підрізати гілки, якщо це можливо законно і технічно, значно дешевше, ніж зробити ремонт в іншій квартирі. А пошук може затягнутися. І квартиру, яку вони сьогодні продали, все одно доведеться звільняти. Ось тут і починається робота рієлтора. Не просто показати ще десять варіантів, які люди все одно будуть порівнювати з тією квартирою-лялечкою. А допомогти їм чесно розібратися:- це справді недолік, з яким неможливо жити?- чи це страх прийняти рішення?- чи це надія, що десь є така сама квартира, тільки без жодного мінуса? Бо іноді покупець шукає не кращий варіант. Він шукає варіант без компромісу. А такого на ринку зазвичай не продають. Його вигадують у голові.