Світла пам’ять Панченку Василю Миколайовичу...Панченко Василь Миколайович народився у селі Очеретове у багатодітній родині сільських трударів. Батьки змалечку привчили до праці на землі, виховували чесною, порядною та добросовісною людиною.Навчаючись у Сидоренківській школі, Василь Миколайович зарекомендував себе скромним, вихованим і старанним учнем. Особливо цікавився гуманітарними дисциплінами, любив фізичну культуру та спорт. Однокласники згадують його як веселого, доброзичливого товариша, який завжди був готовий прийти на допомогу у складну хвилину.З юних років працював у місцевому колгоспі, де зарекомендував себе дисциплінованим і відповідальним працівником. Впродовж багатьох років трудився на олійниці, сумлінно виконував усі виробничі завдання. За свою працю неодноразово отримував відзнаки й подяки від керівництва.У 1997 році одружився, разом із Надією Анатоліївною народили двох синів і донечку.У родині він був коханим чоловіком, турботливим батьком, люблячим сином для батьків, братом для трьох братів і трьох сестер, а останніми роками — щасливим дідусем для онучки. Останні роки працював водієм молоковоза на Сидоренківській сироварні. Односельці щиро поважали Василя Миколайовича за порядність, ввічливість і добре почуття гумору.7 січня 2026 року Василь Миколайович був мобілізований Карлівським РТЦК та СП Полтавської області. Базову військову підготовку проходив на полігоні у Чернігівській області. Під час сильних морозів захворів на пневмонію. 19 годин перебував у реанімаційному відділенні Київського шпиталю. Лікарі боролися за його життя, однак, на жаль, 26 січня 2026 року солдат Панченко Василь Миколайович помер.Ця чорна звістка сколихнула родину, земляків та всю Валківську громаду.🕯 Валківська міська рада висловлює щирі слова співчуття рідним і близьким Панченка Василя Миколайовича. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у скорботі.Світла пам’ять, Царство Небесне та вічний спокій Панченку Василю Миколайовичу…