Ужгород сьогодні в журбі, адже втратив ще одного свого захисника – 36-річного солдата Олександра Карбованця, стрільця-снайпера військової частини А0284. Олександр Іванович Карбованець народився 3 вересня 1988 року в Ужгороді. Навчався в загальноосвітній школі Nº2. У 2006 році вступив на географічний факультет Ужгородського національного університету.Трудову діяльність розпочав у 2013 році на заводі «Джейбіл», де пропрацював 11 років. У 2024 році став на захист України.Захисник був турботливим сином, братом, племінником. Любив подорожувати, зібрав велику нумізматичну колекцію. Добрий, щирий, комунікабельний, швидкий на допомогу, життєрадісний, веселий, оптимістичний – це все про Олександра Карбованця.За словами рідних, на світанку 7 січня 2025 року під час виконання бойового завдання Олександр зник безвісти. Згодом, на жаль, підтвердилася його загибель. Олександр був стрільцем-снайпером 3 десантно-штурмового відділення 7 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини А0284. Мужньо виконавши військовий обовʼязок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув 7 січня 2025 року поблизу населеного пункту Мала Локня Суджанського району Курської області російської федерації.Чин похорону відбувся на набережній Незалежності. Попрощатися із захисником прийшли рідні, друзі, сусіди та колеги, військові, міський голова Богдан Андріїв, містяни.Під час церемонії зачитали пам’ятний лист від Головнокомандувача Збройних Сил України – як знак глибокої вдячності за жертовне служіння в лавах ЗСУ.Після прощання жалобна хода вирушила до Пагорба Слави, де Олександра Карбованця поховали з військовими почестями.У загиблого залишилися мама, брат, сестра.Вічна пам’ять і шана Герою.