Сучасне консервативне лікування патологій плечаVargas-Figueroa RA, Rodríguez-Reyes D, Luigi Martinez HE, Vazquez-Lloret AS, Señeriz Ortiz R. Current Non-operative Management of Shoulder Pathologies: A Narrative Review. Cureus. 2025 Dec 5;17(12):e98500. doi: 10.7759/cureus.98500. PMID: 41492609; PMCID: PMC12765153.Більшість частих станів плеча у дорослих ведемо консервативно. Основа — вправи й корекція навантаження. Ін’єкції — допоміжно, коли біль блокує участь у реабілітації. Хірургія — за чітких показань або після провалу якісної програми.Ротаторно-манжетний / підакроміальний біль • Індивідуальні вправи: контроль лопатки, поступове зміцнення ротаторів, моторний контроль. • Мануальні техніки — лише як додаток. • Ін’єкція підакроміального кортикостероїду може коротко зменшити біль для старту активної реабілітації, повторювати обережно. • Кальцифікати: ударно-хвильова терапія або інфільтрація під УЗД при стійких відкладаннях.Адгезивний капсуліт («заморожене» плече) • Тривалий перебіг, керована мобілізація та домашні вправи, анальгетики — за потреби. • Ранній внутрішньосуглобовий кортикостероїд у поєднанні з вправами дає найкращий короткий ефект, гідродилятація зі стероїдом — ще виразніша короткочасна користь. • Блокада надлопаткового нерва — варіант при сильному болю чи протипоказах до стероїдів.Остеоартрит плечового суглоба • Підтримувати обсяг рухів і зміцнювати оточувальні м’язи. Це може відтермінувати ендопротезування у відібраних пацієнтів. • Кортикостероїд у суглоб — тимчасове полегшення, гіалуронова кислота — мінлива ефективність.Нестабільність плеча • Після вправлення — коротка іммобілізація для комфорту, ранні безпечні рухи, далі зміцнення ротаторів, стабілізація лопатки, пропріоцепція. • Направлення до хірурга при рецидивах, кісткових дефектах або високому ризику.Акроміально-ключичний суглоб • Гострі легкі ушкодження: коротко у перев’язі, рання мобілізація, анальгетики. • Хронічний біль: корекція біомеханіки лопатки, модифікація активності, за стійкого болю — кортикостероїд під УЗД.Тендинопатія сухожилка довгої голівки біцепса та ураження верхньої частини гленоїдальної губи • Модифікація навантаження, НПЗЗ за показами, ексцентричні вправи для біцепса, стабілізація лопатки. • Ін’єкція у борозну біцепса під УЗД — короткий ефект, багаторазові ін’єкції небажані через ризик для сухожилка. • При підозрі на ураження губи — спершу консервативно, хірургія лише після провалу реабілітації або за очевидних структурних показань.Чого не робити? • Не замінювати активну програму пасивними процедурами. • Не нескінченно повторювати кортикостероїди. • Не покладатися на опіоїди при хронічному болю.Практичний алгоритм 1. Клінічний діагноз і коротке пояснення пацієнту, навіщо вправи. 2. Запуск програми під контрольованим болем, мануальні техніки — за потреби. 3. За блокуючого болю — одноразова ін’єкція під УЗД із поверненням до активної терапії з наступного тижня. 4. Переоцінка через 6–12 тижнів, якщо немає прогресу — уточнення діагнозу, обговорення альтернатив, критерії направлення.Орієнтуємось на сучасні настанови та рандомізовані контрольовані дослідження, узгоджені з позиціями професійних товариств: спершу — безпечні й доцільні втручання з доведеною користю, лише потім — ін’єкції. Хірургія — остання опція, коли справді потрібно.@usprm_official#УТФРМ #PRMinUkraine #RehabTeamUA #RehabHubUA #7MedLevelshttps://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/41492609/