⚜️ І почув у відповідь: “Я — Іісус Христос, Бог, Який воплотився заради спасіння людей і перетерпів вільні страждання і Хресну смерть. Ти Мене, не знаючи, шануєш, бо твої добрі діла і рясні милостині дійшли до Мене. З’явився Я тут, щоб навернути і приєднати тебе до вірних рабів Моїх. Бо не хочу Я, щоб людина, яка творить праведні діла, загинула в тенетах ворожих”.

⚜️ Плакіда вигукнув: “Господи, я вірю, що Ти — Бог Неба і землі, Творець усіх творінь. Молю Тебе, Господи, навчи мене, що мені робити”. І знову пролунав Божественний голос: “Іди до священника християнського, прийми від нього Хрещення, і він наставить тебе до спасіння”.

⚜️ З радістю Плакіда повернувся додому, все розповів дружині. Та, зі свого боку, повідала йому про те, як напередодні їй у таємничому сновидінні Хтось сказав: “Ти, твій чоловік і твої сини завтра прийдете до Мене і пізнаєте Мене — Іісуса Христа, Істинного Бога, Який посилає спасіння тим, хто любить Мене”. Подружжя вчинило, як їм було велено.

⚜️ Вони звернулися до християнського пресвітера, який охрестив усе їхнє сімейство і всіх причастив Святих Таїн.

⚜️ Наступного дня святий Євстафій вирушив на місце свого дивовижного навернення і в палких молитвах подякував Господу, Який покликав його на шлях спасіння.

⚜️ І знову святий Євстафій був удостоєний дивовижного одкровення. Сам Бог попереджав його про майбутні випробування: “Євстафію, належить тобі на ділі проявити твою віру. Тобі, як Іову, належить перетерпіти багато скорбот, щоб, будучи спокушеним, подібно до золота в горнилі, з’явитися гідним Мене і прийняти вінець із рук Моїх”. Святий Євстафій смиренно відповів: “Хай буде воля Твоя, Господи, все готовий я прийняти із рук Твоїх із вдячністю, тільки б Твоя всесильна допомога була зі мною”.

⚜️ Невдовзі на Євстафія обрушилися лиха: померли всі його слуги і впала вся худоба. Розорений, але не зневірений, святий Євстафій з сім’єю покинув потай дім, щоб жити в безвісності, смиренності та злиднях. На кораблі він попрямував до Єгипту.

⚜️ Під час плавання нове нещастя спіткало святого. Господар корабля, спокусившись красою дружини Євстафія, безжально висадив його з дітьми на берег, а дружину залишив у себе. У великій скорботі святий продовжував свій шлях, і нове горе вибухнуло над ним. Переходячи бурхливу річку вбрід, він переносив по черзі двох своїх синів. Але поки він переносив одного, іншого схопив на березі лев і забрав у пустелю. Поки повернувся до іншого, того потягнув у ліс вовк.

⚜️ Втративши все, гірко плакав святий Євстафій. Але він усвідомлював, що це Божественний Промисел послав йому ці нещастя, щоб випробувати його терпіння і відданість волі Божій. У молитвах виливши Богові своє невтішне горе, святий Євстафій пішов далі, смиренно готовий до нових випробувань.

⚜️ У селищі Вадісс він найнявся робітником і п’ятнадцять років провів у безперервній праці. І не знав тоді святий Євстафій, що з милості Божої пастухи й землероби врятували його синів, і вони жили поруч із ним. Не знав він і того, що нечестивого корабельника було скоро покарано. Він помер від жорстокої хвороби, а дружина святого Євстафія, залишившись недоторканною, жила в мирних трудах.

⚜️ У той час імператору Траяну довелося вести важку для Риму війну. Він згадав про доблесного полководця Плакіду і відправив воїнів Антіоха й Акакія, друзів Плакіди, його розшукати.

⚜️ Об’їхавши безліч областей, вони прийшли до селища, де жив святий Євстафій. Воїни зустріли Євстафія в полі, де він сторожив хліб, але не впізнали його. Вони стали говорити йому про те, кого шукають, просячи його допомоги й обіцяючи велику плату. Але святий Євстафій, одразу впізнавши своїх друзів, не відкривав їм свого імені. Він привів їх у будинок свого господаря і нагодував. Придивляючись до нього, подорожні помітили, що він дуже схожий на їхнього полководця. А коли побачили на його шиї особливу прикмету, а саме слід від глибокої бойової рани, то зрозуміли, що перед ними — їхній друг. Вони обійняли його зі сльозами і розповіли, навіщо шукали його.⬇️