«Воскресіння і Вознесіння Христове – найбільше диво в історії світу»: Блаженніший Митрополит Онуфрій про пасхальну радість, Вознесіння, молитву за мир і особисте спасіння.Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує інтерв’ю Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, у якому Предстоятель розкрив духовний зміст радості Воскресіння Христового, розповів про ставлення до нинішніх випробувань Церкви, висловив думку щодо доцільності використання соцмереж для обговорення дискусійних питань церковного життя, а також висловився щодо інших актуальних тем сьогодення.– Ваше Блаженство, великодні дні, які наближаються до завершення, – і віруючі про це знають – сповнені особливою радістю, незрівнянною ні з чим на землі. Чи можна пояснити цю радість невіруючій або нецерковній людині?– Повноту і велич події Воскресіння Христового може відчути лише віруюче серце. Воскресіння Христове виходить за межі видимого світу. Воно набуває трансцендентного значення і є основою життя Церкви Христової. Воскресіння Христове – найбільше диво в історії світу. Господь наш Ісус Христос Своїм воскресінням започаткував спільне воскресіння. У посланні до Коринфян апостол Павло говорить про це так: «Христос воскрес із мертвих, первісток із померлих. Бо як смерть через людину, так через людину і воскресіння мертвих. Як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть» (1 Кор. 15, 20–22).– Ваше Блаженство, мільйони віруючих Української Православної Церкви щодня моляться про мир у країні, про воїнів, про народ, що страждає в районах бойових дій. У чому головна особливість Великодня 2026 року в зв’язку з цим?– Ви самі відповіли на це запитання. Понад чотири роки триває випробування війною, гинуть ні в чому не винні люди, у боях гинуть наші воїни-захисники. Це велика трагедія не лише українського народу. Це трагедія для всього людства, оскільки війна прямо чи опосередковано стосується інших країн, а горе людей впливає на духовні закони існування всього світу, бо гріх війни позначається на духовному стані всіх людей землі.Для кожного віруючого нинішній час – це і час великих випробувань. Але ми знаємо, що Господь не посилає випробувань понад наші сили. І разом із радістю про Христа воскреслого ми зобов’язані не залишати молитви за мир. Господь воскреслий перебуває з нами, як Він Сам сказав: «Я з вами по всі дні до кінця віку» (Мф. 28, 20).– Зберігаючи благодать і пасхальну радість, скажіть, як при цьому правильно ставитися до діяльності ПЦУ – до захоплень наших храмів і монастирів, і загалом як ставитися до діяльності цієї церкви?– У всі часи історії Церкви Христової, з перших століть, її життя і діяльність супроводжували й потрясали різного роду єресі, розколи, гоніння. Візьміть, наприклад, недавнє ХХ століття. На його початку, після революції 1917 року, Церква Христова зазнала страшних гонінь і розколу в особі так званих «живоцерковників», яких підтримували більшовики. І що? Завдяки мужності вірних християн, попри всі поневіряння і навіть фізичне знищення духовенства та мирян, Церква вистояла і перемогла. Розкол розвіявся, як дим, і ворота пекла, за словами Христа, не змогли її перемогти (Мф. 16, 18).Наші сьогоднішні випробування не можна порівняти з тим страшним часом.Кожну конфліктну ситуацію слід сприймати як можливість духовного зростання та вдосконалення. Відповідати любов’ю на ненависть, добром на зло – саме цього сьогодні чекає від нас Господь: «Не будь переможений злом, а перемагай зло добром» (Рим. 12, 21).Саме в цьому й полягає протистояння тим, хто переслідує нашу Церкву, відбирає храми та монастирі. Бо «все можливо віруючому» (Мк. 9, 23).Повний текст на сайті.