🌖 🚀 🧑🏼‍🚀 Видовища та звуки науки: опубліковано попередній науковий звіт місії Artemis II. І він частково дає відповідь на питання, яке ми тут колись обговорювали.
(До речі, є ще запис з раніше неопублікованими фрагментами)

Облітаючи Місяць, екіпаж не тільки знімав, а ще й описував побачене голосом та робив різноманітні нотатки. Зокрема — про колір Місяця. Зблизька астронавти розрізнили відтінки, які ми з вами бачимо хіба що на знімках "мінерального Місяця": блакитний вказує на базальти з високим вмістом титану, коричневий — на залізо, зелений — на вулканічне чи ударне скло. Приклад такого запису на другій ілюстрації.

✍️ І тепер найцікавіше — записи на першій ілюстрації.
Впродовж 54 хвилин астронавти Artemis II спостерігали своє персональне затемнення — ідеальний час для пошуку спалахів на Місяці, спричинених ударами метеороїдів.

На прямій трансляції налічувалося 5-6 спалахів, які загалом побачив екіпаж, і не схоже було що хоч одну побачили одночасно кілька членів екіпажу. Як зізнавалися вчені NASA, 5-6 спалахів — це значно більше ніж вони очікували. Звідти й адмінський скепсис та альтернативна гіпотеза походження спалахів: вони могли бути результатом потрапляння космічних променів на сітківку ока чи зоровий нерв.

Опублікований звіт (принаймні частково) спростовує те припущення. Зокрема зазначається, що в ході аналізу даних були виключені інші можливі джерела спалахів — космічні промені та відбиття світла на елементах космічного апарату.
На фото є позначки — де саме члени екіпажу побачили спалахи: Джеремі Хенсена червоним кольором, Ріда Вайзмана — синім, Віктора (“Ike”) Гловера — зеленим. Найцікавіші — ті два що обведені (№2 та №4). Спалахи, помічені 2-3 людьми в трохи різних місцях, можуть насправді бути одним спалахом (через короткочасність явища страждає точність положення). І от принаймні вони, скоріш за все, є реальним, а не глюком від космічної частинки.

🌕 За яскравістю спалахів вчені оцінили розмір метеороїдів у кілька дюймів (близько 10 см).

Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)