Тривалі детальні спостереження знаменитого блазара 3C 345 ламають усталені уявлення про походження його особливостей 3C 345 — потужне джерело радіовипромінювання, що фізично являє собою активну надмасивну чорну діру в центрі далекої галактики. Зазвичай, спостерігаючи подібні об'єкти, астрономи отримують фактично одну точку — "кадр" у певний момент часу.

📡 Автори нещодавно опублікованого дослідження пішли іншим шляхом. По-перше, для спостережень була використана система радіотелескопів з наддовгою базою (Very Long Baseline Array), рознесених більше ніж на 8000 км. А чим більша база, тим більше деталей можна виявити у об'єкта. По-друге, для аналізу використовувалися 116 спостережень впродовж ~27 років (1995 - 2022). Це дозволило за допомогою спеціального алгоритма kine проаналізувати не лише рух окремих яскравих вузлів джета 3C 345, а й локальний рух плазми по всій його структурі.

🌌 Раніше яскраві вузли, що рухалися вздовж джета із видимими надсвітловими швидкостями, пов'язували з ударними хвилями, які проходять крізь релятивістський потік плазми. Але новий аналіз показав, що в 3C 345 ці яскраві структури рухаються приблизно з тією самою швидкістю, що й навколишня плазма. Крім того, їхня поява не пов’язана з локальними максимумами поляризації, як можна було б очікувати від сильних ударних хвиль. Автори припускають, що це локально яскравіші, магнітно активні ділянки плазми, чиє випромінювання додатково посилюється через релятивістський ефект напрямку руху. Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)