🪐 Загадка гострого края кільця Сатурна Незважаючи на ~400-річну історію вивчення кілець Сатурна, залишається ще чимало загадок — від походження до деяких особливостей структури та тимчасових явищ. Зокрема автори нещодавно опублікованого дослідження спробували пояснити, чому внутрішній край кільця A (зовнішнього із двох широких кілець) настільки різкий. На їх думку, ключову роль у цьому може відігравати малопомітний ефект, пов'язаний із сонячним світлом і тінню самої планети.Коли сонячне світло нагріває крихітні частинки кілець, вони випромінюють поглинену енергію назад в інфрачервоному діапазоні. Через обертання частинок це випромінювання випускається нерівномірно, створюючи дуже слабку реактивну силу. Це явище відомо як ефект Ярковського, і доволі непогано вивчене для астероїдів. Зазвичай за повний оберт частинки навколо планети ці мікроскопічні поштовхи компенсують одне одного. Але Сатурн відкидає на кільця тінь, зсуваючи цей баланс. Автори дослідження називають явище "ефект затемнення–Ярковського".Розрахунки показали, що ефект затемнення–Ярковського поступово передає частинкам додатковий кутовий момент і змінює їхній рух. Додавши цей процес до моделей еволюції кілець, дослідники змогли набагато точніше відтворити структуру кільця A, включно з його загадковим гострим внутрішнім краєм. Вони припускають, що саме цей майже непомітний "фотонний поштовх" протягом мільйонів років допомагає формувати одну з найбільш дивовижних структур у Сонячній системі.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)