🌀 Чому в ранньому Всесвіті деякі карликові галактики рясніли зорями, а інші — залишалися темними?Дуже часто астрофізики розглядають карликові галактики як релікти, "фосилії" молодого Всесвіту. Група вчених представила набір симуляцій, що з безпрецедентною роздільною здатністю демонструють розвиток карликових галактик. Розглядалися галактики з масами від сотень до мільйонів мас Сонця. Вони слугують своєрідними "індикаторами" умов раннього Всесвіту, коли йому було не більше 500 млн років (більше 13 млрд років тому). Визначну роль відіграло ультрафіолетове випромінювання певного діапазону (фотони з енергією 11,2 до 13,6 електронвольт) — ним повнився ранній Всесвіт. Воно руйнувало молекули водню H₂, завдяки яким газ охолоджувався. Та лише після охолодження можливе було стискання газу і формування зір. Виявилося, що найменші галактики були дуже чутливими до рівню ультрафіолетового випромінювання. Фактично системи з масою менше 1000 сонячних майже не мали шансу сформувати зорі, або переживали лише один спалах зореутворення. І це дуже цікавий результат з огляду на те, що існуючі моделі передбачають значно більшу кількість супутників у таких великих галактик як, скажімо, Чумацький Шлях.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)