🌌 Перші спостереження вихорів простору-часу навколо чорної діри Коли масивний об'єкт обертається, він ніби "захоплює" із собою простір-час. Базуючись на загальній теорії відносності, Йозеф Лензе та Ганс Тіррінґ у 1918 році описали цей ефект математично. На практиці він проявляється у появі додаткових прискорень руху. Ефект (або прецесію) Лензе—Тіррінґа вже вдавалося фіксувати навколо Юпітера і навіть Землі, а от з чорними дірами ситуація виявилася складнішою. Групі вчених пощастило: у 2020 вони простежили наслідки події AT2020afhd — припливного руйнування зорі чорною дірою масою у 5 млн сонячних мас. Завдяки цьому навколо чорної діри сформувалися гарячий диск та потужні струмені.На відміну від минулих подібних подій, цього разу астрофізикам вдалося зареєструвати періодичні зміни у рентгенівському та радіовипромінюванні. Команда спостерігала як диск і струмені синхронно коливалися з періодом ~19,6 доби. Вчені інтерпретували цей комплекс явищ як прояв прецесії Лензе—Тіррінґа, таким чином зафіксувавши його вперше навколо чорної діри.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)