Всесвіт у кишені | Вебб" зазирає в глибини туманності "Полум'я".В сузір'ї Оріона, за 1400...

"Вебб" зазирає в глибини туманності "Полум'я".В сузір'ї Оріона, за 1400 світлових років від Землі, у молодій туманності "Полум'я" народжуються зокрема маленькі коричневі карлики, яким не судилося стати справжніми зорями. В роки своєї юності вони залишаються достатньо теплими, аби їх можна було роздивитися в інфрачервоному діапазоні крізь щільну пилову завісу. І група астрономів використала цю властивість, аби виявити нижню границю маси об'єктів, що формуються всередині цієї туманності.На ранньому етапі формування зір і субзоряних об'єктів молекулярна хмара розпадається на менші згустки, цей процес відомий як фрагментація. Маломасивні фрагменти продовжують стискатися, допоки здатні випромінювати внутрішнє тепло. Фрагментація зупиняється, коли згусток стає достатньо непрозорим, аби поглинути власне випромінювання - охолодження завершується. Теоретичні оцінки давали нижню межу маси фрагментів від 1 до 10 мас Юпітера, і у поточному дослідженні вчені могли виявити об'єкти масою від половини юпітеріанської. На практиці ж виявилося, що найменш масивними є об'єкти з масою 2-3 маси Юпітера. Ймовірно, це і можна вважати нижньою межею. Фактично такі об'єкти не дотягують до маси коричневих карликів, а скоріше відносяться до планет-гігантів. Але це дослідження приводить вчених до висновку, що, скоріш за все, вільно блукаючі Галактикою планети з масою меншою ніж 2-3 юпітеріанські були колись викинуті із своїх зоряних систем, а не сформувалися як ізольовані об'єкти.📷 На першому колажі ліворуч - знімок "Хаббла", а праворуч - фрагменти, зняті "Веббом". На другому - детальніше показаний кадр В та виділені об'єкти малої маси.Всесвіт у кишені | Ми на Facebook