United in Blood | Нині 74-і роковини смерті Кнута Гамсуна - видатного норвезького письме...

Нині 74-і роковини смерті Кнута Гамсуна - видатного норвезького письменника, лавреата Нобелівської премії з літератури, автора чудових творів "Вікторія", "Пан", "Голод" та "Плоди землі", за який він власне й був удостоєний нагороди. В українському інформаційному полі йому несправедливо відводять роль прикладу такої собі непересічної постаті, яка вчинила "неправильно", а отже справедливо була піддана остракізму. Тотальний ліберальний наратив відсуває творчість письменника на другий план, натомість подаючи широким масам вульгарний антифашистський образ "колаборанта". Творчість Гамсуна повертає людину до її природного існування в гармонії з природою, до замилування пташками, деревами, краєвидами, до сп'яніння запахами різнотрав'я, чого з кожним роком стає дедалі менше зі збільшенням у житті мас питомої частки бездушної машинерії, соціальних мереж, тік-токів та штучних "інтелектів".У своїй статті, присвяченій постаті Кнута Гамсуна, вже по його смерті, Євген Маланюк описує померлого геть іншим чином від теперішнього:Так, Гамсун є закінченням великої (майже, «теологічної») ери Органічної Людини, людини, ще зв’язаної матірною пуповиною з природою і всесвітом, але людини, що вже пророчно відчула грядущу апокаліпсу розриву Людини з Космосом, виривання людини з ланцюга сущого, викорінювання її з землі, родини й оселі, обертання її на стандартного робота половини ХХ сторіччя. Вся творчість Гамсуна це, в певному сенсі, крик остороги і відчайдушна, судорожно-приречена боротьба з тим, що має прийти: злим і страшним світом потвор з фабриками машин і роботів, з задухом трупних душ, з першим видивом концентраку й першим подмухом Гірошіми.…Так, очевидно, Гамсун «коляборант». Але в нашій добі «розчарованих комуністів» (на яких, до речі, світова біржа нотує великий попит), — «коляборантами» є лише Петени й Гамсуни. І, очевидно, що ними не є ані божище всіх «поступовців» т. зв. Тіто, ані фіґляр від мистецтва Пікассо, що вірно служить Москві сьогодні так само, як перед чвертьстоліттям. Не є коляборантами також десятки кестлерів — вживаємо цього прізвища не особисто у відношенні до письменника Кестлера, лише як символ, — які протягом довгих і страшних літ співпрацювали з Москвою, одержуючи голлівудські гонорари з Ґосіздату. ⠀ Кнут Гамсун підтримав зусилля Адольфа Гітлера щодо будівництва Нової Європи та новоутворений уряд Відкуна Квіслінга (ще однієї демонізованої постаті), а не більшовицькі та американські прагнення щодо закріпачення Вічного Континенту, чого ліберали всіх мастей йому пробачити аж ніяк не можуть. Зрештою, надамо можливість для адвокації своєї особистості самому Гамсунові: Я вважав, що найкраще служити своїй країні там, де живеш, і в цю тяжку пору, коли народ бідував, скільки стане снаги, обробляти землю, а крім того послуговуватися своїм пером задля тієї Норвегії, яка ось-ось посяде високе становище поміж германських країн Європи. Ця ідея приваблювала мене з самого початку. Навіть більше, вона мене захопила і заволоділа мною. Не знаю, наскільки мені вдалося реалізувати її за той час, що я провів на самоті. Мені здавалося, що для Норвегії це була велика ідея, і мені й сьогодні здається, що ця ідея була для Норвегії великою, чудовою ідеєю, вартою того, щоб її відстоювати і боротися за неї: за незалежну прекрасну Норвегію — країну на краю Європи!