United in Blood | ‌‎День смерті, день поразки, день ганьби.Європа в останні 2 дні відміч...

‌‎День смерті, день поразки, день ганьби.Європа в останні 2 дні відмічала 80-ті роковини закінчення Другої світової війни у Європі. День, коли п'ять століть гегемонії Європи у світі добігли свого кінця. День, коли Європа була розділена між двома чужоземними державами, що підкорили її своїм інтересам. День, коли сили виродження та Азії захопили землі Європейської ойкумени.В цій війні не було, за деяким виключенням, переможців з Європи. Великобританія та Франція - головні "переможці" повільно втратили свої імперії, а перша згодом і свою суб'єктність. У цьому, окрім визвольних рухів кольорових та дегенератів на владних посадах у цих країнах, не останню роль зіграв союз "запеклих ворогів" - США та СРСР. Саме вони й були головними переможцями від перемоги у ДСВ.Українці в цьому контексті дуже пишаються своєю участю у Другій світовій. Тим, як вони перемогли нацистів, які звільнили їх від колгоспного рабства, і як вони захистили свій найбільший у світі концтабір на чолі з москалями, що знущались і вбивали членів чи не кожної української родини. А ще наші співвітчизники дуже хочуть вважати себе європейцями, тому намагаються вписатися в сучасний західний наратив, в якому суто український погляд повністю відсутній. Та ми не будемо скиглити. Життя є боротьбою, а події останніх місяців та навіть років приносять чимало надії. Світовий порядок Атланти, вибудований на наслідках ДСВ та розвалу СРСР, сильно похитнувся, а світ все дальше йде у прірву передвоєнної ситуації, що колись може дати світло після майже століття темряви для нашої ідеї. Закінчимо цей допис словами, які приписують чи то Коновальцю, чи Мельнику, чи Сушку: Для ідеї та руху тільки на добре вийде довга та затяжна боротьба, коли остаточний вислід ще незнаний, а перемога непевна. Бо в тому випадку засаднично певним є, що до руху пристають тільки ті, що дійсно вірять в ідею і готові за неї і для неї самої боротись. Приходять тільки дійсні ідеалісти та борці.