"ЗУСТРІЧ

"

Мікроп’єса

Світлана та Наталя — дві випускниці театрознавчого факультету (випуск чи то 1995-го, чи то 2015-го року). Зустрічаються після вистави.

СВІТЛАНА: Наташ, а де критика?

НАТАЛЯ: Нема критики, Свєта.

С: А мікрокритика? Де мікрокритика, блять?

Н: В мікропізді, блять, Свєта.

С: Ніхто нічого не пише, блять.

Н: Ніхто.

С: Школа критики є блять?

Н: Є блять.

С: А критика є блять?

Н: Нема блять, Свєта, нема, заспокойся.

С: Але головне, що ми з тобою є.

Н: Так, Свєта.

С: Бо ми тримаємо дискурс.

Н: Це однозначно.

С: Ми з тобою визначаємо контекст, та засідаємо в журі фестивалю премії «ГРА».

Н: Так, ми з тобою розуміємо процес зсередини, усі його так би мовити болючі точки.

С: А те, що ми ніхуя не пишемо і ніхуя не робимо?

Н: Це екзистенційна реальність.
І ти ж знаєш Свєта що для її подолання в цій країні немає бюджету.

С: Треба щось робити, Наташа.

Н: Треба.

С: Давай зробимо стіл по культурній дипломатії.

Н: Заєбісь, давай.

Наталя і света уходять робити круглий стіл по польсько-українській культурній дипломатії. Звучить вальс Шопена до-дієз мінор на дещо розстроєному роялі марки Bösendorfer.
Завіса.