200-річна теорія про те, чому лід слизький – спростована!

Дослідники в Німеччині виявили, що тиск і тертя не є причиною слизькості льоду. Під керівництвом Мартіна Мюзера, доктора філософії, професора моделювання матеріалів Саарландського університету, команда фізиків з’ясувала, що молекулярні диполі є справжньою причиною того, чому люди, тварини та навіть машини втрачають рівновагу на льоду. Відкриття перевертає парадигму, встановлену майже два століття тому Джеймсом Томпсоном, який припустив, що тиск і тертя сприяють таненню льоду разом із температурою. Коли людина ступає на лід, взаємодія диполів у підошві взуття з диполями на поверхні льоду порушує цей порядок. Виникає так званий "фрустрований стан" - термін із фізики, що позначає неможливість досягти стабільної конфігурації через сили, що конкурують. У результаті на межі лід-взуття утворюється нестійкий рідкий шар. Крім того, дослідники спростували й іншу ідею: начебто кататися на лижах за температури нижче -40 °C неможливо, бо не утворюється ковзний водний шар. На ділі дипольні взаємодії продовжують діяти і за екстремального морозу, хоча шар рідини стає густим, як мед, і практично непридатним для катання. Джерела: 1, 2