​​💔 Солдат Володимир Флоряк поліг 25 березня 2024 року поблизу села Синьківка Куп’янського району Харківської області. Під час бойового завдання він зазнав смертельних поранень внаслідок артилерійського обстрілу. Захисникові назавжди 46 років.Володимир народився 19 січня 1978 року в Молдові. В дитинстві та юності літо проводив у бабусі й дідуся на Вінниччині. Закінчив Могилів-Подільський монтажно - економічний фаховий коледж, де опанував фах інженера-монтажника сталевих і залізобетонних конструкцій. В 2010 році разом з батьками переїхав у село Чорнорудка на Житомирщині. Багато років працював на будівництвах – за його участі постали десятки об’єктів. Пізніше змінив фах і став оператором газорозподільної станції. 8 лютого 2023 року Володимира призвали на військову службу. Він став гранатометником 403-го окремого стрілецького батальйону 32-ї окремої механізованої бригади. На службі проявив себе як мужній і відповідальний воїн. Неодноразово виконував бойові завдання за лінією фронту. У ближньому бою отримав поранення руки. Пройшовши реабілітацію, повернувся в стрій, аби й далі захищати Батьківщину. "Він був щирим, добрим, відданим своїм побратимам, завжди готовим підтримати інших. Сміливий і принциповий, він відстоював права своїх товаришів, проявляв лідерські якості у вирішальні моменти та здобув глибоку повагу серед побратимів. Володимир був справжнім патріотом, який віддано боровся за свободу та незалежність України", – написала двоюрідна сестра Вікторія. Володимира Флоряка відзначили медалями "За оборону Куп’янська" і "За оборону рідної держави", нагрудним знаком "Ветеран війни" та почесною відзнакою "За заслуги у важких боях".Поховали захисника у Чорнорудці на Житомирщині. У нього залишилася мати. Батько помер після втрати сина. Українська правда спільно з платформою Меморіал вшановують пам’ять полеглих військових