Український Південь/Херсон і область | Як в окупованому Генічеському районі без Джанкойського хліба залишилис...

Як в окупованому Генічеському районі без Джанкойського хліба залишилися. Автор Eskender Bariiev/Facebook До 2022 року єдиною неокупованою російськими окупантами частиною географічного Криму була Арабатська стрілка. Точніше, у 2014 році спочатку Арабатську стрілку окупували, а потім відійшли за межі адміністративного кордону Автономної Республіки Крим. Ми часто чуємо про логістичний зв'язок із Кримом через Керченську протоку (Керченський міст), Чонгар, Чаплинку та Армянськ, але постійно забуваємо, що материкова частина України також з'єднується з Кримом через Арабатську стрілку.Що ж зараз відбувається в окупованому Генічеському районі Херсонської області? Читайте далі.Арабатська стрілка є критично важливою для російських окупантів як захищений логістичний коридор, велика військова база та адміністративний хаб. Через свою географічну віддаленість від лінії фронту ця 115-кілометрова піщана коса перетворилася на альтернативний сухопутний маршрут між Кримом та материковою Україною, що дозволяє перекидати техніку в обхід вразливого Чонгарського перешийка. Окупаційні війська закрили курортну зону для цивільних, переобладнали пансіонати під казарми, збудували закриті полігони, вертолітну базу та склади боєприпасів, а також тимчасово розмістили «адміністративний центр» окупованої частини Херсонської області після відступу з Херсона.Що відбувається цими днями на Арабатській стрілці?Джанкойського хліба нема вже кілька днів. 8 червня в магазинах відповідали, що нібито після удару по мосту відкрили реверсний рух через Чонгар і пообіцяли, що хліб привозитимуть, але через дефіцит пального дива не сталося.Хліб ніхто не привіз і 9 червня, мешканці Стрілки знову залишились без хліба. При цьому ЗСУ вночі повторно завдали удару по чонгарському мосту. Уся ця ситуація викликає масу невдоволення, бо обіцяли хліб джанкойський, а його немає. Машин помітно менше, але постачання поки що йде з Ростова та Мелітополя. Про блокаду поки що не скажеш.Місцеві окупанти запереживали, але зі слів місцевих жителів поки що вигляду намагаються не подавати, сподіваючись, що скоро все виправиться і повернеться на свої кола. Кількість рейсів по Арабатці в Генічеськ залишилося в кількості 14 і ціна поки колишня -25 рублів по карті, 35 рублів - готівкою, в інші (не по Арабатці) - в 10 разів дорожче, але кажуть, що кардинально скорочуватимуть, таксі по місту 3-5 хв їзди 150-200 рублів. Ранкові та вечірні рейси вбито, багато окупантів добирається на роботу і з роботи. Бензинова криза торкнулася всіх, машин дуже мало, місцеві згадали про велосипеди (нагадаю, я вчора в ефірі говорив, що у Криму в Карасувбазарі (Білогірську) вже з'явилися кінні таксі). Авторух російських військовослужбовців скоротився в рази, але з 21:00 вони активніші. Продукти купують про запас, першим зникає цукор. Ціни зростають щодня. Ще в суботу цукор можна було купити, але це, як ви розумієте, ще не межа. Овочі через доставку теж не дешевшають, свої вирощують мало. Припинилося постачання з баз Мелітополя, Джанкой перехопив ініціативу на себе, а йому все перерізали.Дрібний пеленгас можна купити по 150-170 рублів у рибалок, по 200 у магазинах. 62% вершкове масло у магазинах по 300 рублів за пачку 180г. Цілий тиждень обійшлося без відключення електроенергії.Бібліотека знову переїжджає, тепер уже в будівлю пошти (бачите як так активно читати почали, що просто жах). Люди дивуються як оплачуватимуть свої платежі. Щоб сплатити комуналку, доведеться їздити до сусіднього села Щасливцеве.Знову вирішили вкрасти на ремонті БК, а інвентар та книги з бібліотеки вирішили розмістити на пошті (хоча не знаємо про їхню справжню мету, пам'ятаю як у Криму вони знищували українські книжки). На людей усім як завжди начхати. М'ясники на ринку сказали, що навряд чи їздитимуть на роботу.Ситуація з лікарнею теж плачевна. Нарешті більше, ніж через рік призначили головного лікаря такого ж, як вся рашка - Едіка Кобелєва, колишнього тюремного медбрата чи санітара, що не має вищої медичної освіти.