Дивлячись на ситуацію з масовим дезертирство у 102 ОБрТРО, що призвело до втрати контролю над містом Гуляйполе, находиш на мислю. Чого, після сотень випадків масового дезертирства у ЗСУ, що призводить до втрат сотень сіл, дезертири все ще просто можуть спокійно "вийти з води сухими", та не отримують ніякого, навіть найлайтовішого покарання? Бо у часи війні - це один з найбільших злочинів, до нього не має бути толерантності.Ми часто висміюємо, як підари кидають своїх дезертирів у вигребні ями за проступки та б'ють шокерами, але подумайте - чи коштує наша "гуманність" та принцип "мижневони" втрат сотень населених пунктів та ще тисяч життів і вправду вмотивованих бійців, яких кидають помирати замість дезертирів, які просто гуляють собі спокійно потім?Мені здається, що у часи активної війни, такі практики як скидання у вигребну яму, шокер, чи навіть жорстокіше для дезертирів повинне бути очевидною річчю. Інакше, так війну ми не виграємо. "Бусифіковані" вже навіть не бояться потрапити у руки ТЦК, бо стати СОЧ до болі просто. ДумайТЕ.