Історії українських козаків. | Козацька кулінарія: Меню на межі виживання. 🥣🥄Олекса сидів біля коня і...

Logotipo de la comunidad de telegram - Історії українських козаків.
2024-07-14

Історії українських козаків.

Número de suscriptores:
1597
Fotos:
4750 
Videos:
791 
Enlaces:
5570 
Categoría:
Conocimiento general
Descripción:
Нам є ким пишатися: історія козацтва впереміж із сьогоденням. Реклама/співробітництво 👉 @Igorproc Посилання для запрошення 👇 https://t.me/+bmYzKCnaHb82ZGZi Підтримати розвиток каналу 👇 4441 1144 5580 9416 4731 2196 4491 5989

Canal Історії українських козаків. - @ukrkozaki - №8818

Козацька кулінарія: Меню на межі виживання. 🥣🥄Олекса сидів біля коня і похмуро роздивлявся вміст свого казанка. Це не був святковий обід. Це була тетеря — найпоширеніша страва в походах. Рецепт простий: береш житнє борошно, розводиш його квасом або водою до стану рідкої каші, кидаєш туди трохи пшона і вариш. Смак? Ну, скажімо так: їсти можна, якщо ти не їв дві доби.— Знову ця замазка? — буркнув молодий джура, колупаючи ложкою сіру масу.— Радій, що не сухарі з черв'яками, — відрізав Олекса. — Тетеря сили дає. На ній козацтво пів Криму пройшло.Про це, до речі, писав той самий Боплан у своєму «Описі України». Він зазначав, що козаки в походах були вкрай невибагливі. Головний принцип — їжа має бути сухою або такою, що не псується на сонці.— Що там у тебе в сумці? — запитав Олекса, кивнувши на шкіряний мішок сусіда.Там був щір (в’ялена риба) і саламаха — ще одна варіація гречаного борошна, розтертого з водою. Якщо пощастило знайти дикий мед або кинути туди шматок старого сала — це вже вважалося за банкет.— А м'ясо де? — не вгавав малий.— М'ясо в степу треба спочатку наздогнати, — засміявся Олекса. — Ми не на весіллі. Справжній козак їсть раз на день, увечері. А вдень жуй кулигу (сушене тісто) або смокчи корінь рогози. Він солодкий і трохи вгамовує спрагу.Найбільшим делікатесом був куліш. Пшоно, вода і багато сала (якщо воно ще не прогоркло від спеки). У походах куліш варили рідким, щоб одночасно і поїсти, і напитися. Гійом де Боплан згадував, як козаки майстерно ловили рибу в річках, сушили її на сонці без солі (бо сіль — то дорого), і так рятувалися від голоду місяцями.— Знаєш, яка найкраща приправа до тетері? — спитав Олекса, проковтуючи останню ложку.— Яка?— Дике поле під копитами і знання того, що завтра ти можеш взагалі нічого не з’їсти. Одразу смак з’являється.Він витер ложку об шаровари і вклався на траву. Козацька кухня — це не про смак, це про паливо для тіла. Коли в тобі тільки миска борошняної бовтанки, а треба махати шаблею шість годин поспіль, ти починаєш поважати кожен грам того пшона.Поділися постом та не забуть про👍
185
26-05-06 12:10