Як Олекса вперше прийшов на Січ.

🔥⚔️💪

Олекса стояв на березі й дивився на Січ. Не такою він її уявляв. Думав — щось велике, як місто. А тут — укріплення, курені, люди… і всі зайняті своїм ділом.— Чого став? — буркнув один козак. — Якщо прийшов — заходь. Олекса зайшов. Його не питали, з якого він роду, чи багатий, чи бідний. Питали інше: чи тримав зброю, чи витримаєш дорогу, чи не втечеш у першому бою. Перші дні він більше дивився, ніж говорив. Тут ніхто не носився з новачками. Хочеш — вчися. Не хочеш — довго не затримаєшся. Йому дали місце в курені. Не окрему хату, не ліжко — просто місце. Спиш, де є. Їси разом з усіма. Робиш те, що скажуть. Найважче було не це. Найважче — звикнути, що тут усі рівні. Вчорашній селянин сидить поруч із тим, хто вже десятки походів пройшов. І якщо ти дурень — це швидко стане видно. Олекса того вечора мовчки їв куліш і слухав, як старші говорять про море, про Крим, про походи. І вперше зрозумів, що дороги назад вже немає. Бо Січ не тримає силою. Але якщо залишився — значить, сам так вирішив. Поділися постом та не забуть про👍