⚡️Енергія завдяки їйПродовжуємо цикл публікацій, присвячений роботі жінок в енергетиці.Пані Альона — спеціалістка з високовольтних випробувань і вимірювань. Її робота виходить далеко за межі технічних задач — це про людські долі, про вибір, про повернення до рідного міста попри війну.Запоріжжя — її дім з самого дитинства. Тут вона навчалась спершу у гідротехнічному коледжі, а згодом і в інженерній академії. Ще змалку Альона знала, чого хоче: працювати там, де створюється енергія. І не лише електрична.З початком повномасштабного вторгнення вона виїхала з дітьми до Румунії. Але залишатися там надовго не змогла — серце тягнуло назад.Коли вона повернулась, станція вже не була спокійним робочим місцем. Під час обстрілів доводилося ховатись в укриттях разом із колегами. Один з таких моментів запам’ятався особливо: під час вибуху з вентиляційного отвору зірвало витяжку, яка впала прямо на неї. На щастя, обійшлось без травм — лише з іронічними жартами від колег, що ГЕС «ображена», бо вона її покидала.Попри всі загрози, Альона впевнена — вона на своєму місці. Вона не лише сумлінно виконує свою роботу, а й підтримує військових, які боронять південь України. Допомагає, чим може. 💬«Кожен має виконувати свою роль. Військові — на фронті, ми — в тилу. Без енергетиків не буде світла, тепла й зв’язку. Але й без захисників — не буде Перемоги», — переконана Альона. Щодня вона виходить на зміну: каска, прилади, напруги — і обстріли в місті. Але разом з цим — і глибоке відчуття правильності свого вибору. Вона там, де насправді потрібна.