The Financial Times: колишнього українського міністра з команди Зеленського звинуватили у відмиванні грошей після спроби втечі з країни.▪️Екс-міністра енергетики України Германа Галущенка, колись близького соратника президента Володимира Зеленського, було затримано антикорупційними органами при спробі залишити країну та виїхати до Польщі. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) повідомило, що йому пред'явлено звинувачення у відмиванні грошей та передбачуваній участі у злочинній організації. Арешт Галущенко — нова подія у найбільшому корупційному скандалі воєнного часу в Україні, який сколихнув команду Зеленського і змусив піти у відставку кількох його найближчих соратників, включаючи впливового главу адміністрації президента Андрія Єрмака.▪️Скандал посилив побоювання серед головних партнерів України з приводу необхідності боротьби з корупцією, що укорінилася, оскільки Київ прагне отримати ще мільярди доларів західної допомоги для військових дій та підтримки економіки, а також просувається вперед у своїх зусиллях щодо вступу до ЄС у прискореному порядку.▪️Галущенко загрожує до 12 років позбавлення волі та конфіскація майна у разі визнання винним у скоєнні корупційних злочинів. Арешт Галущенко пішов за обшуками в його будинку та офісі в листопаді минулого року в рамках розслідування НАБУ «Операція Мідас» у справі про ймовірні «відкати» від підрядників, найнятих для будівництва укріплень для захисту енергетичних об'єктів від безперервних російських атак на критично важливу інфраструктуру.▪️Гроші Галущенко відмивав у тому числі й через криптовалюту. У ході розслідування агентство встановило, що «понад 7,4 мільйона доларів було переведено на рахунки фонду, керовані сім'єю підозрюваного», а також «ще 1,3 млн. швейцарських франків і 2,4 млн. євро було знято готівкою і переведено безпосередньо сім'ї до Швейцарії». «Частину цих коштів було витрачено на оплату навчання дітей у престижних навчальних закладах Швейцарії та розміщено на банківських рахунках колишньої дружини, — заявили в НАБУ. — Решту було переведено на рахунки, що принесло додатковий дохід сім'ї колишнього чиновника, який вони використовували на особисті потреби».
Українські військові за півдня вивели з ладу два батальйони НАТО на навчаннях в Естонії — WSJНа навчаннях НАТО «Hedgehog 2025», які пройшли в Естонії ще минулого року, група з десяти українських військових за кілька годин умовно знищила два батальйони альянсу та 17 одиниць бронетехніки. Про це пише The Wall Street Journal із посиланням на власні джерела. За даними видання, українські військові застосували тактику масового використання дронів, з якою підрозділи НАТО не впоралися.Один з учасників маневрів розповів газеті, що підрозділи НАТО «просто переміщалися місцевістю без маскування, залишаючи техніку та намети без прикриття».«Ми дуже легко знаходили техніку та механізовані підрозділи та швидко виводили їх з ладу ударами дронів. Шансів сховатися не було», — заявив експерт з безпілотників Айвар Ганніотті, який керував частиною української групи.За інформацією WSJ, під час цієї частини навчань було задіяно близько 30 безпілотників на площі приблизно 10 квадратних кілометрів.Як зазначає видання, навчання проходили з 5 по 23 травня 2025 року, в них взяли участь близько 16 тисяч військовослужбовців з Естонії та інших країн НАТО. Один з командирів альянсу, за даними джерел WSJ, підбив підсумки епізоду жорсткою фразою: «Ми в дупі».
2025 року Європа компенсувала припинення американської допомоги Україні. Найбільший донор тепер Німеччина.Нове дослідження Кільського інституту світової економіки (IfW Kiel) показало, що хоча підтримка України з боку Сполучених Штатів у 2025 році скоротилася на 99%, загальний обсяг допомоги країні залишився приблизно на рівні попередніх років, оскільки Європа різко збільшила свій внесок.Загалом у 2025 році європейці надали Україні близько 29 мільярдів євро військової допомоги значно більше, ніж раніше. У 2022-2024 роках європейська військова допомога становила приблизно 17-18 мільярдів євро на рік. Це означає зростання на 67%.Фінансова та гуманітарна підтримка також значно зросла — на 59% порівняно із середнім показником 2022–2024 років. Більшу частину Україна в 2025 році отримала через інститути ЄС — близько 35,1 мільярда євро. Це 89% усієї європейської фінансової та гуманітарної допомоги (загалом близько 39 мільярдів).🇩🇪 Німеччина відіграє при цьому ключову роль. 2025 року вона надала 9 мільярдів євро військової допомоги — більше, ніж будь-яка інша країна. Крім того, Німеччина надала приблизно 600 мільйонів євро на закупівлі американської зброї для України в рамках проекту НАТО PURL.Після Німеччини слідують:🇬🇧 Великобританія - 5,4 млрд євро🇸🇪 Швеція - 3,7 млрд євро🇳🇴 Норвегія - 3,6 млрд євро🇩🇰 Данія - 2,6 млрд євроУ сфері військової допомоги збільшується розрив між Північною та Південною Європою. Північна Європа в 2025 році забезпечила близько 33% європейської військової допомоги, хоча на регіон припадає лише 8% ВВП 31 країни-донора. Південна Європа, навпаки, внесла лише 3% воєнної допомоги, хоча там створюється 19% європейського ВВП.
Трамп звертається до американських воєначальників за дипломатичною допомогою по Україні та Ірану. Це незвичайний крок для формату переговорів високого рівня, наголошує AP.Адмірал Бред Купер, голова Центрального командування США, вперше взяв участь у непрямих американо-іранських переговорах в Омані, з'явившись у парадній формі на знак нагадування про нарощування американської військової могутності у регіоні.За словами джерела, знайомого з перебігом переговорів, міністр армії Ден Дрісколл, який знову приєднався до російсько-українських переговорів цього тижня, виконував функції сполучної ланки між українцями та представниками адміністрації Трампа, такими як Віткофф і Кушнер.Відносини з українцями стали результатом здатності Дріскола підтримувати діалог між переговорними сесіями, а також його військового досвіду як лідера та колишнього офіцера армії, зазначило джерело.В Абу-Дабі до нього приєднався американський генерал Алексус Гринкевич, командувач у Європі силами США та НАТО, який допоміг домовитися про поновлення високорівневого діалогу між військовими відомствами США та Росії вперше за чотири роки.
Німеччина розмістить у Литві 4800 військових.Вперше з часів Другої світової війни Німеччина розміщує тисячі солдатів за кордоном на постійній основі. Цьогорічний контингент бундесверу у Литві поетапно збільшуватиметься. Сьогодні він зросте з 500 до 1800 чоловік. До 2027 року там буде вже 4800 військових та 200 цивільних співробітників бундесверу.Нові місця дислокації знаходяться в Руднінкаї, неподалік кордону з Білоруссю і недалеко від столиці Вільнюса, а також у Руклі, поряд з другим за величиною містом Литви — Каунасом. Присутність німецьких військових повинна гарантувати безпеку східного флангу НАТО та стримування Росії.Німецьке з'єднання в балтійській країні – 45-а танкова бригада «Литва». Вона сформована в квітні 2025 року, до кінця 2027 року вже повністю укомплектована бригада повинна на постійній основі взяти на себе роль, яку досі виконували підрозділи НАТО, що змінюються. НАТО присутній у Литві з 2017 року: багатонаціональна бойова група Lithuania складається з 1000 військових з кількох держав альянсу. Командування ними здійснює бундесвер.Нова бригада, крім групи Lithuania, складається зі 122-го танково-гренадерського батальйону з Баварії, 203-го танкового батальйону з Північного Рейн-Вестфалії та допоміжних служб. Вона має бути здатна негайно відбити напад на Литву чи інші балтійські держави. Її стримуюча роль полягає також у тому, що будь-яке вторгнення до Литви автоматично торкнеться і військових НАТО, а отже, нападник одразу зіткнеться з усім альянсом.
КОЛИ ХТОСЬ БИКУЄ - ЙОМУ ВІДПОВІДАЮТЬ ЯК БИКУ,ПОЗАЯК: ЩО ДОЗВОЛЕНО ЮПІТЕРОВІ - НЕ ДОЗВОЛЕНО БИКУ!Міністр закордонних справ Люксембургу та колишній прем'єр-міністр країни Ксав'є Беттель поставився критично до неодноразових закликів українського президента допустити Україну в ЄС до 2027 року — при тому, що він знову підтвердив тверду підтримку України з боку Європи.«Я щойно почув, що президент Зеленський сказав, що Україна має стати членом вже наступного року. Вибачте, але я говорив йому вже кілька разів:НЕ ВИСУВАЙТЕ УЛЬТИМАТУМИ. ЦЕ НЕ У ВАШИХ ІНТЕРЕСАХ.Факт полягає в тому, що існують правила – Копенгагенські критерії, – і їх необхідно виконати. Ми не можемо говорити, що для одних є критерії, а для інших — ні. …Поки Копенгагенських критеріїв не дотримано, ми не можемо сказати: будь ласка, заходьте в сім'ю, а для вас ми заплющимо очі, вам закриємо вуха, вам закриємо рота.Ні. У нас є правила, і ми зобов'язані їх дотримуватись».Раніше у подібному дусі зробив заяву і канцлер ФРН Ф.Мерц.Гикнувся і Давос, і корупція, і марафон, і утиски політичних опонентів тощо... І ще більш гикнеться... Чи так і було задумано?
Китай проводить розслідування щодо генерала №1, поглиблюючи безпрецедентне чищення вищих воєначальників. Член Політбюро Чжан Чжан, який обіймав посаду заступника голови Центральної військової комісії Комуністичної партії з 2017 року, перебуває під слідством за підозрою у «серйозних дисциплінарних та правових порушеннях», повідомляє Bloomberg з посиланням на інформаційне агентство Сіньхуа.75-річний Чжан - давній соратник та друг сім'ї Сі Цзіньпіна. Їхні батьки разом працювали на північному заході Китаю під час громадянської війни.Ще один високопосадовець Військової комісії КПК Лю Чженьлі також перебуває під слідством. Він обіймав посаду голови Об'єднаного штабу Народно-визвольної армії Китаю, який займається операціями, розвідкою та підготовкою НВАК.Останні розслідування фактично скоротять склад Центральної військової комісії, що складається з чотирьох осіб, до двох: Сі Цзіньпіна, який очолює цей орган, та його заступника Чжан Шенміня.У рамках антикорупційної кампанії, що розширюється, за останній рік було звільнено дев'ять високопоставлених військових чиновників і відсторонено кількох командирів НВАК, нагадує агентство.
В області критично важливих мінералів ми формуємо клуби покупців у рамках G7, щоб дати світу можливість диверсифікувати постачання та уникнути їх концентрації. У сфері штучного інтелекту ми співпрацюємо з близькими нам на погляди демократіями, щоб не опинитися в ситуації, коли доведеться обирати між гегемоністськими державами та надвеликими постачальниками.Йдеться не про наївний мультилатералізм. Наш підхід також не спирається на ослаблені інституції. Він полягає у створенні ефективних коаліцій – з конкретних питань – між партнерами, які мають достатньо спільного, щоб діяти спільно. У деяких випадках це буде переважна більшість країн. І він полягає у формуванні широкої мережі зв'язків у торгівлі, інвестиціях та культурі, на яку ми можемо спертися, щоб справлятися з майбутніми викликами та використовувати нові можливості. Середні держави повинні діяти спільно, тому що якщо нас немає за столом, ми опиняємось у меню.Великі держави можуть дозволити собі діяти поодинці. Розмір їх ринків, військовий потенціал та міць дозволяють їм нав'язувати свої умови. Середні держави цього дозволити собі не можуть. Коли ми ведемо переговори з гегемоністською державою виключно у двосторонньому форматі, ми перебуваємо у слабкій позиції. Ми приймаємо те, що нам пропонують. Ми конкуруємо один з одним за право бути найбільш зговірливими. Це не суверенітет. Це лише видимість суверенітету після ухвалення підлеглого становища.У світі, відзначеному суперництвом великих держав, країни середнього рівня мають вибір: або змагатися один з одним за прихильність сильних, або об'єднатися і створити третю силу, що має реальну вагу. Ми не повинні дозволити зростанню жорсткої сили затьмарити той факт, що легітимність, цілісність та правила збережуть свою силу, якщо ми вирішимо застосовувати їх разом. І тут я знову повертаюся до Гавела. Що для середніх держав означає “жити у правді”?Це означає називати реальність своїм ім'ям. Перестати посилатися на міжнародний порядок, що ґрунтується на правилах, так, ніби він, як і раніше, функціонує так, як нам його описують. Називати систему на ім'я: період посилення суперництва великих держав, у якому найсильніші діють відповідно до своїх інтересів, використовуючи економічну інтеграцію як інструмент примусу.Це означає діяти послідовно. Застосовувати одні й ті самі стандарти до союзників і суперників. Коли середні держави критикують економічний тиск з одного боку, але мовчать, коли воно виходить з іншого, ми залишаємо плакат у вітрині.Це означає реалізовувати те, у що ми заявляємо, у що віримо. Замість очікування відновлення старого порядку — створювати інститути та укладати угоди, які справді виконують покладені на них функції. І це означає скорочувати джерела впливу, що дають змогу здійснювати примус. Будь-який уряд має вважати своїм пріоритетом створення сильної національної економіки. Міжнародна диверсифікація — це не лише питання економічної обачності, а й матеріальне підґрунтя чесної зовнішньої політики. Країни заробляють право на принципову позицію, знижуючи свою вразливість до заходів у відповідь.Канада має те, що шукає світ. Ми – енергетична наддержава. Ми маємо значні запаси критично важливих мінералів. У нас найосвіченіше населення у світі. Наші пенсійні фонди — одні з найбільших та найвитонченіших інвесторів у світі. У нас є капітал, таланти та уряд з колосальними фінансовими можливостями, що дозволяють діяти рішуче. І ми дотримуємося цінностей, яких прагнуть багато інших (…).Але Канада має ще дещо: усвідомлення того, що відбувається, і рішучість діяти відповідним чином. Ми розуміємо, що цей розрив потребує більшого, ніж проста адаптація. Він вимагає чесності щодо реальності світу таким, яким він є (…).У сильних є їхня сила. Але в нас теж є дещо: здатність перестати вдавати, називати реальність своїм ім'ям, зміцнювати свої позиції всередині країни і діяти спільно. Саме цей шлях обрала Канада. Ми вибрали його відкрито та з упевненістю. І це шлях, відкритий для будь-якої країни, яка захоче піти ним разом з нами.
Частина 2▪️Очевидна серйозність намірів президента Трампа контролювати Гренландію, яку, за його словами, він або придбає у Данії, або захопить силою, підняла на новий рівень обурення серед низки європейських лідерів, які на цьому тижні вирішили направити до Гренландії війська для незапланованих військових навчань — поспішна спроба продемонструвати оборонні можливості, щоб забезпечити безпеку території.▪️В сукупності дії Трампа спростовують його нібито занепокоєння російською загрозою.▪️ «На даному етапі цілком ясно, чого досягає Дональд Трамп, і це не має нічого спільного з безпекою, — сказав Джеремі Шапіро, колишній співробітник Держдепу та директор з досліджень у Європейській раді з міжнародних відносин у Вашингтоні. — Це не має нічого спільного з Росією. Це пов'язано з його особистим прагненням до величі, з його поглядом магната нерухомості, що шлях до влади та величі лежить через придбання землі та розширення карти США. Будь-хто, хто вважає, що це пов'язано з росіянами, з безпекою, з Росією та Китаєм, просто не звертає уваги».▪️Після року спроб заспокоїти Трампа публічним та приватним лестощами європейські лідери втрачають терпіння. Еммануель Макрон нарік на те, що США при Трампі «поступово відвертаються» від союзників, яких протягом 80 років пов'язували спільні демократичні цінності.▪️ Представник Білого дому, відповідаючи на критику, зазначив, що Трамп – не перший президент, який усвідомлює зростаючу стратегічну важливість арктичного регіону. Він послався на недавні зусилля європейських сил щодо протидії присутності російських підводних човнів у водах навколо Гренландії.▪️ «Президент ясно дав зрозуміти, що вважає Гренландію стратегічно важливим місцем, яке має вирішальне значення з точки зору національної безпеки, - сказав чиновник. — І він упевнений, що жителям Гренландії буде краще у складі США».▪️Деякі республіканці у Вашингтоні назвали одержимість президента захопленням Гренландії абсурдною. Член палати представників Дон Бекон (республіканець від штату Небраска) передбачив, що будь-яка військова операція із захоплення острова призведе до імпічменту і назвав одержимість Трампа Гренландією «найдурнішою річчю, яку я коли-небудь чув».▪️Сенатор Мітч Макконнелл (республіканець від штату Кентуккі) попередив про «катастрофічні» наслідки, якщо Трамп порушить суверенітет давнього союзника, заявивши, що це буде рівносильно «спаленню насилу завойованої довіри вірних союзників в обмін на відсутність будь-яких істотних змін у доступі США до Арктики».▪️Сенатор Ліза Мурковскі (республіканка від Аляски) заявила після зустрічі з прем'єром Данії Метте Фредеріксен, що серед американців практично немає підтримки ідеї придбання Гренландії, і натякнула, що переважна більшість законодавців використовуватиме парламентські «інструменти» для протидії цьому, заявивши, що це «не питання протистояння республіканців та демократів».▪️Глава МЗС Данії Ларс Лекке Расмуссен заявив після зустрічі з віце-президентом США Венсом та держсекретарем Рубіо, що він та міністр закордонних справ Гренландії скористалися можливістю, щоб спростувати низку сумнівних виправдань Трампа щодо захоплення острова США. Зокрема, вони спростували заяви президента про те, що китайські та російські кораблі кружляють навколо Гренландії та погрожують захопити острів.▪️ «За даними нашої розвідки, китайських військових кораблів у Гренландії не було вже близько десяти років», - сказав Расмуссен. Але він також ясно дав зрозуміти, що не заперечує коментарі Трампа про важливість забезпечення безпеки регіону у довгостроковій перспективі.«У його словах завжди є частка правди, — продовжив він. — Якоюсь мірою ми поділяємо його побоювання. В Арктиці та на Крайній Півночі виразно склалася нова ситуація з безпекою».
Шольц заявив, що Путін готував напад на Україну два рокиКолишній федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц переконаний, що Володимир Путін ухвалив остаточне рішення про повномасштабне вторгнення ще за два роки до лютого 2022-го. Про це він заявив у Берліні під час презентації книги "Das Versagen" ("Провал"), присвяченої помилкам німецької політики щодо РФ, передає Die Welt.За словами політика, очільник Кремля свідомо обрав шлях агресії, попри можливість вирішити політичні питання дипломатичним шляхом."Сьогодні я твердо переконаний, що Путін спланував свій напад за два роки до того, і дуже мало що могло його від цього відвернути. Усе це можна було отримати без війни. Це означає, що він хотів війни", — наголосив Шольц.Окрім цього, він виступив на захист своєї політики постачання озброєнь Києву, яка раніше гостро критикувалася. Він підкреслив, що темпи та обсяги допомоги залежали від складної логістики та необхідності координації з партнерами. Політик зазначив, що Берлін був змушений діяти обережно, визначаючи "межі допустимого" на практиці, аби враховувати можливу реакцію Москви."Завжди доводилося зважувати, чи слід Німеччині діяти з узгодженням зі своїми партнерами і як відреагує Росія. Це також було питання "перевірки того, як далеко можна зайти", - сказав Шольц.Нагадаємо, що Шольца критикували за те, що він прагнув підтримувати Україну, але так, щоб "не спровокувати" Росію. Це призводило до постійних затримок із важкою зброєю (танки Leopard давали місяцями) та категоричної відмови у далекобійних ракетах Taurus.Також він заявляв, що вважає передчасними дебати про участь солдатів Бундесверу в можливій миротворчій місії в Україні та відправку європейських військ до країни у війні, але разом з тим - що угода про припинення війни в Україні не повинна бути нав'язана українській стороні.
