Економіка України

НБУ знизив прогноз зростання економіки до 2,1%Сьогодні Правління Національного банку на засіданні ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%. Також НБУ опублікував оновлений прогноз по інфляції та економічному розвитку.Інфляція:▪️Досягла піку в травні (15,9% р/р) і почала знижуватися в червні (14,3% р/р)▪️Прогноз по інфляції: 9,7% у 2025 році, 6,6% у 2026, 5% у 2027 (повільніше зниження ніж очікувалося)Економіка:▪️Відновлення буде повільним через війну та несприятливі погодні умови▪️Прогноз зростання ВВП: знижено до 2,1% у 2025 році та 2-3% у 2026-2027 роках. Нагадаємо, що ІЕД також планує знизити свій прогноз приблизно з 3% до 2%.Міжнародна підтримка:▪️У 2025 році очікується близько 54 млрд дол. США допомоги▪️На 2026-2027 роки: 35 млрд та 30 млрд дол. США відповідно▪️НБУ вважає, що такого обсягу підтримки буде достатньо для фінансування дефіциту бюджету без додаткових емісій грошей та підтримання належного рівня міжнародних резервів #НБУ #ставка #ВВП📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Закон, підписаний Зеленським, ставить під загрозу відкриття переговорного Кластеру 1 у вступі України до ЄСІЕД приєднався до заяви коаліції RISE Ukraine щодо фактичної ліквідації незалежності антикорупційної інфраструктури. Законопроєкт №12414, або Закон (4555-ІХ) руйнує незалежність ключових антикорупційних інституцій, підважує європейську інтеграцію України та загрожує подальшій політичній та економічній підтримці міжнародних партнерів. Нагадаємо, що Закон передбачає:▪️Генпрокурор отримує фактичний контроль над САП, що зводить нанівець процесуальну незалежність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;▪️Генпрокурору надається право одноосібно закривати кримінальні провадження проти високопосадовців;▪️змінюються підслідність справ НАБУ, що відкриває можливість їх передачі до інших правоохоронних органів за рішенням Генпрокурора;▪️НАБУ та САП зобов’язуються погоджувати повідомлення про підозру топчиновникам із Генеральним прокуратуром;▪️вказівки Генпрокурора у справах НАБУ-САП стають обов’язковими для виконання, що порушує принцип автономності розслідувань.Тож ухвалений закон — це пряме порушення зобов’язань України перед МВФ, ЄС, ОЕСР та іншими міжнародними партнерами щодо створення і функціонування незалежних антикорупційних органів.Але найголовніше: це ставить під загрозу відкриття переговорного Кластеру 1 “Фундаментальні сфери” у процесі вступу до ЄС. “Вчора наші політики доклались до того, що не могли зробити керівники Угорщини та Словаччини: зупинили фактично можливість відкриття кластеру 1. А без відкриття цього кластеру неможливо відкрити інші кластери”, – повідомила експертка ІЕД Олександра Бетлій.ІЕД разом з коаліцією RISE закликає Президента України та Парламент підтримати законопроєкт, який скасує норми ухваленого Закону №4555-ІХ від 22.07.2025. Це дозволить зберегти незалежність САП та НАБУ, що було зобов’язанням влади України перед суспільством та міжнародними партнерами, а також відновити переговори між Україною та ЄС щодо відкриття переговорного Кластеру 1 “Фундаментальні сфери”.Повний текст заяви#ІЕД📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Головні проблеми бізнесу: опитування НБУ vs NRESВчора НБУ оприлюднив результати опитування підприємців за II квартал 2025 року, і у частині перешкод для ведення бізнесу воно сильно перегукується з опитуванням бізнесу ІЕД, яке ми проводимо з 2022 року▪️Люди і безпека. Згідно з опитуванням НБУ, воєнні дії та їх наслідки залишаються ключовою перешкодою для бізнесу (майже 78% респондентів відзначили це). Другою перешкодою є брак кваліфікованих працівників (близько 55%). Водночас ключовою перешкодою, за даними червневого опитування ІЕД, є брак робочої сили (58%) та небезпека для праці (53%).▪️Витрати та попит. Ще один біль для бізнесу — зростання цін. Бізнес в обох опитуваннях відзначає високі ціни на сировину та матеріали та недостатній попит на продукцію підприємств.▪️Цікаво, що в опитуванні ІЕД бізнес також частіше почав згадувати про блокування податкових накладних (частка зросла з 4% у травні до 10% у червні).🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту.Усі попередні опитування з липня 2022 року можна переглянути на сайті ІЕД #ІЕД #NRES #опитування📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

58% українських підприємців вважають безпекову ситуацію головним фактором впливу на бізнес у наступні три роки▪️Підприємці очікують, що найбільший вплив на їхні галузі у найближчі три роки матиме безпекова ситуація в Україні – фактор війни, обстрілів та загрози фізичній інфраструктурі зазначили 58% респондентів. Про це свідчать результати 38-го щомісячного опитування, проведеного ІЕД у червні серед 473 промислових підприємств. ▪️На другому місці впливу на бізнес – дефіцит кадрів і зміни на ринку праці (49%), пов’язані зі зменшенням пропозиції робочої сили та структурним безробіттям. ▪️Третій – потреба у відновленні інфраструктури після війни (40%). ▪️У п’ятірку впливових трендів також увійшли зростання вартості енергоносіїв та нестабільність логістики (33%), а також зміни в регуляторній і податковій політиці (27%).«Лише 17% опитаних зазначили, що інтеграція до ЄС та адаптація до норм ЄС буде впливати на їхній сектор. На геополітичну і політичну нестабільність вказали 13% бізнесу, як і на розвиток цифрових технологій. Вплив штучного інтелекту, кліматичних викликів та обмеження вільної торгівлі на їх сектори очікує по 7% бізнесів», – коментує результати виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків. 🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту.Усі попередні опитування з липня 2022 року можна переглянути на сайті ІЕД #ІЕД #NRES #опитування📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Конференція з відновлення: гучні заяви, старі гроші та забуті реформиНещодавно завершилася чергова конференція з питань відновлення України (URC) у Римі. Провідна експертка ІЕД Олександра Бетлій відвідала захід та розповідає, чому формат таких подій більше не працює.▪️URC – це не просто черговий захід. Це місце, де підбивають підсумки року, підписують важливі угоди та демонструють солідарність з Україною. Але після 3,5 років повномасштабної війни формат потребує перезавантаження.▪️У Римі, за словами Олександри, було відчуття дежавю з першої конференції 2022 року в Лугано. Тоді всі романтично вірили, що війна ось-ось закінчиться і почнеться відбудова. Зараз же, попри тривалі бої, від посадовців знову найчастіше звучало про "відновлення", а не про те, як виграти війну.▪️Більше того, найбільші оголошені суми допомоги від ЄС не є новими грошима. Це кошти, які й так були передбачені в межах Ukraine Facility. Іронія в тому, що Україна могла б отримати більше, якби вчасно виконала всі індикатори Плану України, тобто провела необхідні реформи.▪️Протягом усіх днів конференції у повітрі відчувався «слон у кімнаті» — проблеми з реформами, які намагалися не помічати на офіційних панелях. Конференція, що колись називалася «конференцією з реформ», цьогоріч оминула увагою призначення голови БЕБ та інші гострі питання. Також обшуки у Віталія Шабуніна стались у останній день конференції. ▪️Позитивний момент – ЄС нарешті погодився фінансувати виробництво товарів подвійного використання. Але проблеми з реформами на конференції намагалися не помічати. А це небезпечний сигнал."Люди повертатимуться після війни лише в сильну державу з прозорими правилами, стійкими інституціями та захистом прав власності. Але для цього потрібна політична воля впроваджувати складні зміни та пояснювати складні реформи, необхідність яких стоїть перед Україною на шляху до ЄС", – наголошує Олександра. Детальніше про висновки читайте у колонці Олександри для «Європейської правди».#URC2025 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Споживча інфляція у червні сповільнилася до 14,3%Червень 2025 року приніс позитивні новини: споживча інфляція сповільнилася. У річному вимірі вона склала 14,3%, що нижче за травневий показник у 15,9%. 🔍Найпомітнішим чинником гальмування річної інфляції стало нульове зростання цін на електроенергію. На початку червня 2024 року тариф було підвищено до 4,32 грн/кВт·год. І оскільки після цього його не переглядали, річна споживча інфляція на е/е нарешті впала до 0% — тоді як ще у травні вона становила 63,6% р/р.Суттєво зросли ціни на продукти харчування: ▪️яйця (+59,2%), ▪️фрукти (+51,7%), ▪️соняшникова олія (+33,6%), ▪️масло (+28,3%).Водночас бачимо сезонний спад цін на овочі до попереднього місяця (-8,1%), але до червня 2024 року ціни зросли на 24,2%.Зросла вартість послуг: охорона здоров’я +12,9% (включає амбулаторні послуги +16%; ліки та обладнання +12,8%), ресторани та готелі +15,7%, освіта +12,1%.Із всіх груп товарів скорочення цін у червні 2025 до червня 2024 спостерігалося лише по одягу та взуттю (-4,5%).#ціни 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

ІЕД приєднався до спільної заяви аналітичних центрів щодо ситуації з призначенням директора БЕББюро економічної безпеки (БЕБ) - це центральний орган виконавчої влади в Україні, який відповідає за протидію правопорушенням, що загрожують економіці держави. Ще на початку року експертна спільнота вітала ухвалення закону про перезавантаження БЕБ, який передбачав конкурсний відбір нового директора за участі міжнародних експертів. Однак реформа опинилася на межі зриву. 7 липня Кабінет Міністрів несподівано відхилив кандидатуру Олександра Цивінського, переможця конкурсу. Підставою стали матеріали від СБУ, хоча кандидат вже пройшов усі перевірки, зокрема й спеціальну перевірку від самої СБУ. Важливо, що закон про БЕБ не надає Уряду права відхиляти кандидатуру, яку подала конкурсна комісія.Це гальмує реформу й створює ризики для виконання зобов’язання України перед МВФ призначити директора БЕБ до кінця липня 2025 року. Зокрема, меморандум з МВФ передбачає: “Призначити директора БЕБ не пізніше липня 2025 року”. Детальніше читайте в Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС (Маяк 44). Для багатьох партнерів саме успішне виконання взятих перед МВФ зобов'язань є важливим при прийнятті рішень про подальшу підтримку України.Аналітичні центри вважають важливим призначити у липні нового директора БЕБ, обраного Комісією з вирішальними голосом міжнародних експертів, і невідкладно розблокувати подальше якісне перезавантаження особового складу всього Бюро.#ІЕД 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Як вплине збільшення видобутку нафти OPEC на УкраїнуОрганізація країн-експортерів нафти (OPEC) оголосила про прискорене збільшення видобутку нафти на 548 тис. бар./добу вже у серпні, що перевищує попередні плани в 411 тис. бар./добу. Таке суттєве збільшення пропозиції майже напевно призведе до надлишку на ринку вже до кінця року, що тиснутиме на ціни. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), ще до оголошення рішення OPEC очікувалось що пропозиція нафти перевищуватиме попит у другому півріччі 2025 і в 2026 році (на ілюстрації смугасті стовпчики – це прогноз приросту запасів нафти).Протягом тривалого часу саме Саудівська Аравія брала на себе головну частку по обмеженню видобутку нафти в OPEC. Саудівській Аравії потрібна ціна нафти на рівні більше $90 за барель, щоб покривати свій бюджетний дефіцит через витрати на мегапроєкти. Проте, схоже, політика Ер-Ріяду змінюється від утримання доволі високих цін на нафту до нарощення своєї частки у світовому видобутку.Отже, на фоні затухання конфлікту між Ізраїлем та Іраном і зростання видобутку нафти можна очікувати скорочення цін на російські марки нафти і зменшення нафтогазових доходів російського бюджету. Швидше за все, це відобразиться у серпневих показниках. У липні ми, імовірно, побачимо зростання нафтогазових доходів російського бюджету (як мінімум, у порівнянні із червнем) через зростання ціни на нафту під час ірано-ізраїльського конфлікту і сплату російськими нафтогазовими компаніями квартального податку на додаткові доходи (НДД). #нафта 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Україна знаходиться на історичному мінімумі запасів газу. У газосховищах трішки більше 8 млрд куб. м газу. Потрібно ще мінімум 5 млрд.За даними ExPro, заповненість ПСГ знаходиться на історичному мінімумі для цього періоду року: трішки більше 8 млрд куб м. Це найнижчий показник за останні 11 років і менше, ніж торік. Головною причиною є скорочення запасів протягом попереднього опалювального періоду. При підготовці до попереднього опалювального сезону Україна намагалася мінімізувати імпорт природного газу і підготуватися до холодів власними силами. Але через ставку на власний видобуток і російські обстріли українських газовидобувних об'єктів Україна вийшла із опалювального сезону 2024-2025 років із найменшими запасами. Наразі частина об’єктів з видобування газу вже відновлена, також ми активізували імпорт газу з ЄС. За перше півріччя 2025 року Україна імпортувала майже 2,1 млрд кубометрів газу. Це в 12 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року, і найвищий показник за останні 5 років. Основні закордонні постачальники газу до України (січень-червень 2025):▪️Угорщина — 56% (1,16 млрд куб. м)▪️Польща — 24% (500 млн куб. м)▪️Словаччина — 20% (430 млн куб. м)За оцінками ExPro, для впевненого проходження наступного опалювального сезону Україні необхідно накопичити щонайменше 13 млрд куб. м газу до 1 листопада. Це означає, що до початку опалювального сезону потрібно закачати ще близько 5 млрд куб. м природного газу, з яких 2,3-2,6 млрд куб. м доведеться імпортувати. Протягом червня ми закачали до ПСГ майже 1,34 млрд куб. м газу (це в 1,8 рази більше, ніж у червні 2024 року). #газ📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

🇺🇦🇪🇺 Повна інтеграція до Єдиного цифрового ринку ЄС дозволить українським компаніям працювати на всьому просторі Євросоюзу, а європейським постачальникам — вільно виходити на український ринок.Це означає більше конкуренції, більше цифрових послуг і потенційно нижчі ціни для споживачів обох ринків.Цій темі присвячене дослідження Лілії Олексюк “Joining the EU Digital Single Market — New Challenges for Ukraine”, підготовлене спільно Institut für Europäische Politik та ІЕД.Україна вже зробила низку кроків для впровадження змін, необхідних для інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС.Для повноцінного приєднання потрібна гармонізація законодавства України з правом ЄС у наступних сферах:✔️ Електронні комунікації✔️ Електронна ідентифікація та довірчі послуги✔️ Поштові та фінансові послуги✔️ Цифрові платежі✔️ Кібербезпека✔️ Захист даних📲 Головна мета інтеграції — забезпечити взаємодію цифрових сервісів, щоб українські компанії могли надавати послуги європейським споживачам, і навпаки. Для громадян ЄС і України це означає більше вибору, більше постачальників і зниження вартості цифрових послуг у довгостроковій перспективі.Дослідження надає ключові рекомендації для України на її шляху:🔹 Пріоритетне впровадження цифрового законодавства ЄС🔹 Моніторинг прогресу за допомогою індексу DESI🔹 Оновлення національної дорожньої карти з урахуванням галузевих ініціатив ЄС🔹 Визначення механізмів взаємного визнання стандартів🔹 Повна імплементація статті 139 Угоди про асоціацію для розвитку електронної комерціїУкраїна вже досягла відчутного прогресу. Тепер потрібні політична воля, стратегічне планування та ефективне впровадження решти зобов’язань.#цифра #євроінтеграція📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊