Fuente
Перехресні стежки | Цю жінку я люблю. Така моя печаль.Така моя тривога і турбота.У страсі ...
1 330 Vistas/Alcance
2026-06-04 20:05
Mensaje №4656
Цю жінку я люблю. Така моя печаль.Така моя тривога і турбота.У страсі скінчив ніч і в страсі день почав.Від страху і до страху ця любота. Аби ще в жнива — то було б іще…Але ж ні жнив, до жнив, до них далеко…Цю жінку я люблю, і цю любов-лелекуНе радістю вкриваю, а плачем. Воно мені, мабуть, так мало бути.Мабуть, воно так сказано мені.Бо так вже склалось — не забуть, не збути,Не призабути навіть уві сні. Як чорний чай, як чорний чай Цейлону,Мені це літо впало у лиман…Цвів молочай. Посічкану соломуВезли з гарману — даленів гарман…✍️📚 Микола Вінграновський, 1964 Оце я дізнався, що ознакою любовної лірики Вінграновського є петраркізм — ідеалізація коханої жінки, зображення переважно платонічних переживань, пов'язаних зі стражданням, осмисленням суперечливості людської природи, трагізм протистояння життя і смерті, драма душевного світу людини. Ну, воїстину, так і є! 👩🎨🎨 Микола Глущенко «За читанням», 1932 Уявилося, що ця жінка написана Глущенком також з любов’ю, турботою і тривогою. Картина раннього паризького періоду художника.