Затихли вулиці, відбенкетував Стамбул. Розколоте на три частини Босфором і Золотим Рогом місто пріло під сонцем, життя в ньому поверталося до свого буденного ритму. Кишіла Галата купцями, волоцюгами й послами, що прибували з різних країн на прийом до нового султана; брязкала зброя на Скутарі — рихтувалися яничари до нових походів; награвали сумні арабські мелодії єгипетські мандрівні скрипалі й флейтисти, розсівшись біля кафеджіїв у тінях платанів.✍️📚 Роман Іваничук «Мальви», 1965—1967 «Мальви» — перший історичний роман Іваничука. Сам автор відзначає, що мав через нього багато клопоту й цькування, бо піднімав теми зради та яничарства — писав про тих, хто зрікся рідної мови, батьківщини, став її ворогом. Але дякуючи нейтральній назві, «Мальви» вийшли стотисячним накладом у видавництві Дніпро, згодом ще 30 тисяч примірників. А вже потім книжку заборонили, коли про неї знали всі, навіть у Америці. Скутарі — це стара назва району Ускюдар, відомого всім, хто був у Стамбулі. Дуже люблю Стамбул!❤️👩‍🎨🎨 Олекса Грищенко «Галата», квітень 1920Авангардист Грищенко винайшов власний стиль «динамоколір» і завжди відчував потяг до древного мистецтва, цим його і привабив Стамбул. 1919 року він кинув все, подався до Севастополя й звідти нелегально переплив до Стамбулу (тоді ще Царгорода). У архіві НацХуда зберігається більше 30 його щоденникових записів про подорожі, не лише у Стамбул. А його книжка «Мої роки в Царгороді» навіть видана видавництвом Піраміда. Треба спробувати знайти (на Діаспоріані є скан старого еміґрантського видання).