🎨🙏 Нехай сьогодні тут буде ця дивовижна ікона, мене вона трохи заспокоює. Це робота 1735 року з Наддніпрянщини, називається «Христос-Недремне око». ✍️ Олександра Шевлюга, завідувачка відділу стародавнього мистецтва NAMU, кандидатка мистецтвознавства (матеріал НХМУ): Зворушливий сюжет цієї ікони зображує спляче немовля Христа в оточенні атрибутів Його страстей. Дитя безтурботно спить, але символи його майбутніх страждань вказують на невідворотність шляху Спасителя. Ісус лежить не в ліжку, а на хресті, на якому він буде розп’ятий, огорнутий не ковдрою, а багряницею, біля його ніг терновий вінець. Тут можна побачити і спис, яким проколють груди розп’ятого Христа, і тростину із губкою, змоченою в оцет, і молоток, яким прибивали руки та ноги Ісуса, і драбину, з якої знімали Його тіло, і гаманець Юди зі срібляниками, є і півень, що нагадує про зречення Петра та інше… І водночас твір не акцентує трагічність подій, він просякнутий світлим настроєм Воскресіння та Спасіння, що торкається душі людини і надихає на роздуми.Ікона написана в добу бароко, яке характеризується не тільки складними богословськими концепціями, але і бурхливим переживанням ідеї Vanitas – марності земного життя та нагадуванням про торжество життя вічного, що наповнювало глибоким символізмом зображення. Українське суспільство не було осторонь європейської культури, а освіта в Києво-Могилянській академії сприяла розвитку богословських ідей та їх втіленню у мистецтво.