Завела дискусію зі своїм американським другом, який вчить українську, де краще працювати (ми обидва працюємо віддалено). Йому 62, і він каже, що раніше не міг працювати вдома - весь час щось відволікало: домашні справи, члени родини... Тому йому будь-що треба було вийти з дому і працювати в коворкінгу чи кафе, адже це створювало якусь систему. Типу, я прийшов з конкретною ціллю, тому працюю як годинник. А от зараз все змінилося, і дім для роботи йому підходить ідеально. А коворкінги та кафе тільки відволікають.У мене ж - все навпаки. Дім мене зараз розслабляє (навіть, коли я там сама). Треба закинути прання, щось нашвидкуруч зробити на обід, погладити кота, "о, цікаве інтерв'ю знайшла на Youtube" - ну ви зрозуміли.Пишу цей допис з кав'ярні, де моя продуктивність пришвидшується🚀І ще зрозуміла таку цікаву річ. Я люблю людей і мені подобається бути серед них. Те, що англійською називається people-watching. Кав'ярні та коворкінги чудово закривають цю потребу.Хоча офіси (в часи, коли там працювала) наводили на мене нудьгу, бажання бунтувати проти правил. Ось там серед колег я весь час відволікалася, хотілося простору і втекти кудись у те ж кафе:)Ви у якому таборі - поділіться🔽