Подорожі Україною🇺🇦 Світом 🌍

Ставка Гіммлера Під час Другої світової війни нацистське керівництво створювало спеціальні захищені командні пункти — так звані ставки. Одна з них діяла під Житомиром, у лісі поблизу сучасного селища Гуйва, і мала назву Hegewald (“Заповідний ліс”).Комплекс складався з двох залізобетонних бункерів із триметровими стінами, з’єднаних підземним тунелем, штабу, господарських споруд і систем зв’язку з Берліном. Ставку маскували під звичайні будівлі, накривали маскувальними сітками й оточували кількома кілометрами колючого дроту.У “Геґевальді” відбувалися наради керівництва СС і Третього рейху. Тут обговорювалися плани колонізації та політика примусового переселення населення. Для створення колонії навколо ставки українські села виселяли, а на їхнє місце планували поселити німецьких колоністів.До наших днів збереглися залишки бункерів, будівля канцелярії, фрагменти інфраструктури та бруківка. Місце лишається маловідомим, хоча це одна з небагатьох нацистських ставок, збудованих на території України.#ЖитомирськаПодорожі Україною🇺🇦 Світом 🌍

Садиба НаталіївкаСадиба Наталіївка — один із найцікавіших палацово-паркових ансамблів Слобожанщини, заснований у 1884 році цукрозаводчиком Павлом Харитоненком. Маєток назвали на честь його доньки Наталії, княжни Горчакової.Палацово-парковий комплекс площею близько 48 га вважався зразком ландшафтного мистецтва кінця 19 — початку 20 століття. Тут були флігелі, стайні, кінний манеж, водонапірна вежа, терасний сад і в’їзні ворота, що нагадують середньовічну фортецю. Алеї каштанів, дубів і хвойних дерев формували парк із понад сотнею видів рослин.Архітектурною перлиною Наталіївки стала церква Всемилостивішого Спаса (1911–1913). Її прикрашали рельєфи, мозаїки та розписи, а колекція ікон і старожитностей Харитоненка була однією з найцінніших у регіоні.Після 1917 року садибу націоналізували, тут діяв протитуберкульозний санаторій, а храм використовували як музей, а згодом навіть як котельню. Сьогодні Наталіївка — важлива пам’ятка історії та архітектури, що нагадує про розкішні маєтки української аристократії.#ХарківськаПодорожі Україною🇺🇦 Світом 🌍

Броварський аеропорт “Київ”Аеропорт збудували в Броварах на початку 1930-х років. У 1933–1941 роках він був головним аеропортом Києва та фактично повітряними воротами міста. Летовище зводили як повноцінний цивільний аеропорт: з аеровокзалом, майстернями, їдальнею та житлом для працівників. Пасажирські перевезення стартували в 1933 році, а вже в середині 1930-х Броварський аеропорт обслуговував міжнародні та внутрішні маршрути.25 червня 1941 року аеропорт був знищений під час німецького бомбардування. Попри це, деякий час він ще використовувався у воєнних цілях. Остаточно аеропорт розформували в 1943 році. Відновлювати його не стали — роль головної повітряної гавані Києва згодом перейшла до Жулян.Сьогодні на місці Броварського аеропорту — залишки інфраструктури, житлові будинки 1930–1940-х років, пропілеї при вході та фонтан, що колись зустрічав пасажирів. Місце, де починалася київська цивільна авіація, збереглося лише фрагментами — але з дуже насиченою історією.#КиївськаПодорожі Україною🇺🇦 Світом 🌍

Кам’янська Запорозька СічКам’янська Запорозька Січ — одна з найважливіших і найкраще досліджених Січей Запорожжя, адміністративний і військовий центр запорозького козацтва у 1709–1711 та 1728–1734 роках. Заснована після знищення Чортомлицької Січі, вона стала місцем діяльності кошового отамана Костя Гордієнка і однією з останніх Січей у козацькій історії. Розташовувалася на мисі, оточеному Козацьким Річищем і гирлом річки Кам’янки.Дослідження Кам’янської Січі тривають з 19 століття: від перших описів Одеського товариства історії та старожитностей і робіт Яворницького — до археологічних розкопок Гошкевича, експедицій заповідника “Хортиця” та сучасних досліджень кінця 20 — початку 21 століття. Археологи встановили планування Січі та структуру укріплень, зафіксували залишки куренів, скарбниць, січової площі, ремісничого передмістя й козацького цвинтаря. Найвідоміший об’єкт — могила кошового Костя Гордієнка з кам’яним хрестом 18 ст.На території пам’ятки знайдено козацькі люльки, кахлі, металеві вироби, монети Кримського ханства, археологічні матеріали різних епох, залишки виробничих об’єктів, зокрема залізоплавильні печі. Частина території була знищена після створення Каховського водосховища, а решта зазнає природної ерозії та людського втручання.#ХерсонськаПодорожі Україною🇺🇦 Світом 🌍

Садиба Модеста ЄзерськогоСело Іванківці в Житомирському районі відоме з 1593 року. Наприкінці 19 століття ним володів Модест Єзерський. У 1892 році він звів тут садибний комплекс: палац у неоготичній стилістиці та господарські споруди, довкола — парк. Маєток Єзерський отримав у спадок від дядька Міхала Скабіцького.У 1913 році садибу продав генералу Веніаміну Баскакову, який здав її в оренду Францішеку Домбровському. Сам Єзерський переїхав до Ліщина, де й похований.Під час радянської влади в будівлі відкрили школу. Вона діяла до 1977 року, пізніше тут працював шкільний табір. Після незалежності садиба опинилася в приватній власності, а згодом її стан почав погіршуватися. Сьогодні палац і флігель приватні, споруди аварійні. У 2024–2025 роках власник виставив їх на продаж. Нині ціна — близько 62–69 тисяч доларів, залежно від оголошення. До об’єкта входить будинок і 40 соток землі.Попри стан, будівля зберігає автентику, а локацію досі відвідують туристи. Волонтери неодноразово прибирали територію, підлатували дах, розчищали хащі.Місцева влада розглядає можливість надання комплексу статусу об’єкта історичної спадщини. Будівля має потенціал для використання — музей, туристична точка, приватний пансіонат чи готель.#ЖитомирськаПодорожі Україною🇺🇦 Світом 🌍

Каботажна гавань — серце МиколаєваНа межі 19 — 20 століть промисловим центром Миколаєва був район Каботажного узвозу — місце, звідки починалася індустріальна історія міста. Саме тут наприкінці 1880-х років було споруджено каботажну гавань — частину порту, призначену для внутрішніх морських перевезень. Будівництво тривало лише рік, і з перших днів гавань працювала на повну потужність: щороку тут перевалювали понад 30 мільйонів пудів вантажів. Сюди заходили як вантажні, так і пасажирські судна.Поруч із гаванню виріс цілий промисловий район — перша промзона Миколаєва. Тут розташовувалися найважливіші підприємства міста, серед яких завод “Наваль”, відкритий у 1897 році бельгійськими інвесторами. Миколаївці називали його “французьким заводом” — саме тут зводили кораблі під найбільшим на той час критим елінгом в імперії.У цьому ж районі працювало Механіко-технічне училище, де навчали майбутніх корабелів. Засноване за підтримки міської думи та суднобудівних заводів, воно стало основою для створення Миколаївського кораблебудівного університету.Сьогодні Каботажний узвіз — це місце з особливою атмосферою. Звідси відкривається мальовничий вид на Бузький лиман і порт, а промислові споруди нагадують про минулі часи.#МиколаївськаПодорожі Україною🇺🇦 Світом 🌍

Губківський замок На високій горі над річкою Случ, серед поліських лісів, стоять руїни Губківського замку — однієї з найвиразніших фортифікацій Волині. Фортеця розташована поблизу села Губків у Рівненському районі, на території Надслучанського регіонального ландшафтного парку.Перший дерев’яний укріплений замок існував тут ще в 10–13 століттях, але був знищений під час монголо-татарської навали. Кам’яну фортецю збудували у 13 столітті, а перша письмова згадка про неї датується 1504 роком — тоді замок і містечко повністю спалили татари. Згодом власниками були магнати Семашки, пізніше — родини Даниловичів і Цетнерів.Губківський замок вважався зразком волинської оборонної архітектури: башти, в’їзна брама з підйомним мостом, житлові та господарські споруди, глибокий колодязь і підземелля, які, за переказами, слугували в’язницею. Замок неодноразово зазнавав руйнувань — після Північної війни 1704–1708 років відбудову припинили.До сьогодні збереглися залишки стін і башт, що підносяться над крутим схилом Случі. Місце вражає краєвидами — кам’яні руїни серед зелені виглядають так, ніби час тут зупинився.#РівненськаПодорожі Україною🇺🇦 Світом 🌍

Поле Конотопської битвиПоле Конотопської битви — історична місцевість у Конотопському районі Сумської області, на південний схід від села Шаповалівка. Саме тут 27–29 червня 1659 року відбулася битва між військами гетьмана Івана Виговського та Кримського ханату з одного боку та московським військом князя Олексія Трубецького — з іншого.Бойові дії охопили значну територію: від фортеці Конотоп, яку тримав у облозі московський загін, до переправи через річку Куколку біля Соснівки та урочища біля села Торговиця, де перебувала засідка з татарською кіннотою. Саме тут вирішився результат битви, що стала однією з найгучніших перемог українського війська 17 століття.У Конотопській битві об’єднане військо Виговського розгромило майже 30-тисячний загін московської кінноти під командуванням Семена Пожарського. Перемога стала вагомим політичним сигналом доби Руїни, який настав після смерті Богдана Хмельницького.У 2008 році на місці бою встановили пам’ятний знак, а 2009 року місцевість внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як об’єкт культурної спадщини національного значення — “Поле битви між козацькими військами на чолі з І. Виговським і царською армією”.#СумськаПодорожі Україною🇺🇦 Світом 🌍

Гірськолижний комплекс “Буковиця”Гірськолижний комплекс “Буковиця” розташований у місті Борислав Львівської області, неподалік Трускавця та Східниці. Офіційно відкритий 5 січня 2016 року, але традиції катання на цих схилах сягають періоду Австро-Угорщини. Комплекс знаходиться в межах Верхньодністровських Бескидів.Найвища точка — вершина Магестра (568 м над рівнем моря). Назву курорт отримав від гори Буковиця, розташованої на північ, висотою 624 м. Траси прокладені на північних схилах, що забезпечує тривалість сезону. Максимальна довжина спуску — 1050 м, перепад висот — 160 м.Функціонують три витяги:🔘Leithner-Poma — 800 м🔘Doppelmayr — 700 м🔘Мультиліфт — 200 мЄ траси різних рівнів складності, включно з дитячою. Доступні системи штучного засніження, також працює траса для тюбінгу. Є послуги прокату спорядження. На території комплексу діє гірськолижна школа, заснована у 2016 році. Навчання проводять інструктори з лиж і сноуборду. Дістатися до курорту можна автомобілем або громадським транспортом через Трускавець.#Львівська Подорожі Україною🇺🇦 Світом 🌍

Озеро СтибинСтибин — гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення в Чернігівському районі, на південь від села Савин. Площа водойми — 4,4 га. Охоронний статус отримала в 1966 році. Озеро розташоване в неглибокій чашоподібній западині. Має майже круглу форму, орієнтовні розміри — 200×220 метрів. Максимальна глибина станом на 2019 рік — близько 18 метрів, але водойма поступово замулюється. На початку 20 століття глибина перевищувала 20 метрів, що зумовило одну з його традиційних назв — Глибоке. У побуті також зустрічається назва Кругле.Походження озера достеменно не з’ясоване. Існує легенда про те, що вирва під водойму з’явилася після втручання “нечистої сили”. За науковою версією, воно могло утворитися внаслідок падіння метеорита.Місцеві мешканці вважають воду Стибина цілющою, зокрема такою, що допомагає загоєнню ран і лікуванню хвороб шкіри. Завдяки чистій воді, піщаному пляжу, пологому спуску та тіні дерев уздовж берегової лінії озеро є популярним місцем відпочинку жителів Савина та околиць.#ЧернігівськаПодорожі Україною🇺🇦 Світом 🌍