Цікава стаття вийшла на The New York Times під заголовком «США побачили можливість тоді, коли почали активно запускати процес озброєння України».Згідно зі статтею, вже в перші ж тижні повномасштабного вторгнення ЗСУ почали відчувати серйозну нестачу радянських боєприпасів, які підходили до їхніх радянських артилерійських установок. Тоді Ллойд Остін, міністр оборони США, зателефонував генералу Міллі, колишньому голові Об’ єднаному комітетові начальників штабів США з питанням, скільки американських артилерійських установок можна поставити Україні разом із свіжовиробленими боєприпасами. Дзвінки та обговорення, які відбулися потім, запустили цілу серію подій, які допомогли налагодити постачання зброї Україні та підхід США до побудови альянсів.Все це згодом переросло у зустрічі у форматі Рамштайн. Якраз сьогодні проходить 25-та така зустріч, остання за президентства Байдена. Станом на зараз участь у Рамштайні беруть представники 52 країн, при чому Вашингтон непрямо вказує на те, що деякі країни беруть в ньому участь в секретному режимі. Автор трошки заглиблюється в історію та стверджує, що така невеличка деталь як розмір артилерійського боєприпаса (152-мм та 155-мм) може вказати на те, до якого табору належить та чи інші країна, яка такі боєприпаси використовує.Новинка формату Рамштайн (яку за словами адміністрації Байдена наступні американські адміністрації можуть використовувати) полягає в тому, що країни НАТО проєктують власну силу та авторитет на інші країни (Японія, Австралія, Південна Корея та ін.), які долучаються до Рамштайну та намагаються теж розвивати свої збройні сили відповідно до натівського зразка. Це ще далі віддаляє їх від іншої вісі - Китаю, Росії, Північної Кореї та Ірану, як приклад.https://www.nytimes.com/2025/01/09/us/politics/ukraine-russia-weapons-coalition.html