Україна-Африка

⚠️ ЄС скорочує імпорт української пшениці та цукру на 70–80%.Сьогоднішня новина — дзвіночок, який ми не маємо ігнорувати. Нові квоти Євросоюзу суттєво обмежать український експорт агропродукції. 🍞 Пшениця — квота скорочена до 1,3 млн т (замість 4,5–6,5 млн т раніше) — це на 70–80 % менше 🍬 Цукор — квота зменшена до 100 тис т проти 400–500 тис т до цього — падіння в 4–5 разів Це удар по нашій економіці, який змушує шукати нові ринки. І саме тут відкривається унікальний шанс: Африка. Континент, що стрімко зростає, вже сьогодні відчуває дефіцит продовольства. І Україна — з її аграрним потенціалом — може стати ключовим гравцем у забезпеченні продовольчої безпеки десятків країн.🌍 Переорієнтація на африканські ринки вже не просто альтернатива, а стратегічна необхідність:- Диверсифікація експорту зменшує залежність від політичних рішень ЄС;- Африканські країни мають дедалі більший попит на пшеницю, кукурудзу, соняшникову олію та цукор;- Це зміцнення економічної безпеки України та нові союзи на глобальній арені.Про Африку під українським кутом

#UkraineAfricaConnections 🌍🤝 100 років діалогу та співпраці – цього червня саме стільки років виповнилося офіційним міждержавним відносинам України з державами Африки. 19 червня 1925 року, Голова Директорії УНР Симон Петлюра передав політичному та церковному діячеві Євгену Бачинському повноваження для проведення офіційних переговорів з представниками уряду Абіссинії – так тоді називалась Ефіопська імперія.Хоча Євген Бачинський ніколи не відвідував Ефіопію, він допомагав українським біженцям, які емігрували туди після Першої світової війни. Його діяльність стала підґрунтям для зміцнення українсько-ефіопських відносин 🇪🇹Зв'язки між Україною та країнами Африки не почали формуватися лише зараз. Однак сьогодні вони набули нових форм і динаміки, зокрема завдяки спільній меті – подолати загрози, спричинені вторгненням Росії в Україну. 📲 Слідкуйте за оновленнями на сторінках МЗС – у рубриці #UkraineAfricaConnections розповідаємо більше фактів про зв’язки України та Африки й маловідомі сторінки нашої спільної історії.

МЗС організувало третій престур африканських журналістів до УкраїниЗ 18 до 22 червня на запрошення МЗС України, група африканських журналістів здійснила престур до України. 11 представників засобів масової інформації з 8 країн Африки — Гани, Замбії, Кенії, Кот-д’Івуару, Нігерії, ПАР, Сенегалу і Танзанії — відвідали Львів, Київ та деокуповані території Київської області. Цей візит став п’ятим престуром провідних ЗМІ країн Африки та Латинської Америки, який МЗС провело в рамках стратегії нових горизонтів. Нагадаємо, що МЗС ухвалило перші в історії комунікаційні стратегії “Україна – держави Африки” та “Україна - держави Латинської Америки та Карибського басейну”.Журналісти вже традиційно поспілкувалися з громадською організацією «Африканська Рада в Україні», члени якої походять з різних країн Африки та працюють над укріпленням стосунків між Україною та країнами Африканського континенту в рамках проєктів у сфері публічної дипломатії, культури, освіти, торговельно-економічних зв’язків тощо.Джерело: МЗСУ

💸Африканська фінансова корпорація (AFC) заявила, що Африка має місцевий капітал у розмірі 4 трлн доларів, доступний для фінансування інфраструктуриУрядам африканських країн слід звернутися до капіталу в розмірі близько 4 трильйонів доларів, що зберігається в національних установах, таких як пенсійні фонди, для розвитку необхідної місцевої інфраструктури, оскільки зовнішні джерела фінансування вичерпуються.Будівництво залізниць та розширення виробництва електроенергії є основними пріоритетами для континенту, оскільки його населення та економіка зростають. Однак традиційні джерела фінансування, такі як прямих іноземних інвестицій та офіційна допомога на цілі розвитку, виявляються «все більш недостатніми», зазначила AFC.У звіті йдеться, що високі процентні ставки у всьому світі, скорочення бюджетів донорів і протекціоністська політика в розвинених країнах ще більше обмежують доступність коштів. «Ці події підкреслюють потребу Африки у більш стійкій та внутрішньо закріпленій стратегії фінансування», — заявила фінансова компанія, власниками якої є уряди африканських країн, багатосторонні кредитори та приватні фонди.У доповіді зазначено, що урядам африканських країн також важко знайти кошти в національних бюджетах для фінансування проектів розвитку, оскільки процентні виплати поглинають постійно зростаючу частку. Однак вони можуть звернутися до потенційно трильйонів доларів внутрішнього капіталу, що зберігається в суверенних фондах благосостояння, пенсійних фондах, а також у центральних і комерційних банках, додали в AFC.У звіті також йдеться, що наразі ці кошти зберігаються в установах або інвестуються в короткострокові ліквідні інструменти, такі як грошові ринки, через юридичні обмеження на інвестування таких активів, як пенсійні фонди.Щоб розблокувати ці кошти, урядам африканських країн доведеться модернізувати величезні сектори своєї економіки, які не оподатковуються і не регулюються, а також реформувати правила, що регулюють діяльність пенсійних фондів, щоб дозволити їм інвестувати в довгострокові інфраструктурні проекти, заявили в AFC.

Друге. В країні є опозиція. І основній опозиційній політичній фігурі - Тіджане Тіаму заборонили балотуватися через громадянство. У нього є два паспорти івуарійський та французький і влада стверджує, що коли він набув французьке громадянство, то івуарійське анулювалося автоматично. Щоправда ця норма чомусь не застосовується для багатьох інших категорій осіб, що залишає простір для думок про політичне підґрунтя такого рішення. Він обіцяє – інвестиції, економічне зростання та скасування валюти CFA (валюта підтримувала Францією). Тіам виступає від Демократичної партії Кот-д’Івуару — Африканського демократичного зібрання (PDCI–RDA), це колишня правляча партія, навіть більше – колись єдинодозволена партія. В опозиції вони – з 1999 року. Поки Тіаму брати участь в виборчій гонці заборонено, партію не проти представити інший політик Жан-Луї Бійон, який агітує за визначення нового кандидата, щоб не тратити час. Третє. Лоран Гбагбо – той який відмовився визнати результати виборів і потім став першим колишнім президентом, який постав перед Міжнародним кримінальним судом (суд його виправдав, бо сказав, що звинувачення – недостатні) – повернувся в країну в 2021 році. Він створив партію African People's Party – Côte d'Ivoire (PPA-CI), але балотуватися не може: на ньому є звинувачення національного суду в Кот-Д’Івуарі за розкрадання коштів Центрального банку держав Західної Африки (BCEAO) під час післявиборчої кризи в країні. Але балотуватися має намір його дружина - Сімона Гбагбо, яку теж судив і теж виправдав МКС і вона попала під амністію в Кот-Д’Івуарі. Вона заснувала партію «Рух здатних поколінь» (MGC. Mouvement des Générations Capables). Четверте. Є спроба зробити об’єднану опозицію - Коаліція за мирну зміну в Кот-д'Івуарі (CAP-CI), яка об’єднує 25 партій, в тому числі й Демократичну партію. Партія Гбагбо African People's Party – Côte d'Ivoire (PPA-CI) поки не долучається до коаліції. Головне питання, чи вдасться цій коаліції висунути єдиного кандидата і з якою програмою. І поки немає ні того, ні іншого. П’яте. Тим часом, серед інших сильних кандидатів – 67-річний Паскаль Аффі Н'Гессан, колишній прем'єр-міністр і близький союзник Гбагбо, який представлятиме Івуарійський народний фронт (ІНФ) Гбагбо.Шосте. African Center for Strategic Studies ще на початку року попереджав, що проблемою для виборів може стати зовнішній вплив, зокрема росія, яка посилюється в регіоні Західної Африки. Серед організацій, що спонсоруються Росією або функціонують під російським фронтом у Кот-д'Івуарі, є Solidarité Panafricaniste Côte d'Ivoire, Alternative Citoyenne Ivoirienne, Jeunesse Panafricaine Côte d'Ivoire, Mouvement Citoyen Panafricain Sursaut Africain та Total Support for Vladimir Putin in Africain.Вже з власних спостережень – зустрічала неодноразово інформаційні «помийки», які поширювали дискредитуючу інформацію про Кот-Д’Івуар: то країна фігурую в роликах про російських найманців, то поширюються матеріали, що Україна через цю країну проводить підривні військові кампанії в Західній Африці. Тому будемо спостерігати, як розвиватимуться і надалі події в Кот-Д’ІвуаріМарта Олійник-Дьомочко (с)

🌾Україна втратила важливі ринки пшениці в Азії та Африці.Україна практично втратила ринки пшениці в Азії та Африці, поки зосереджувалася на експорті своєї продукції в Європу. Про це пише Latifundist, посилаючись на українських трейдерів.“Ми втратили 70% ринку Єгипту. Всі українські експортери переорієнтувалися на Європу. Ми втратили не лише момент, коли можна було вигідно продавати до Єгипту, а й довіру єгипетського покупця”, – розповіли в компанії Promising International Trading Co. DMCC.Як зазначили трейдери, у 🇹🇳Тунісі 75% імпортованої пшениці становить російська, ще частина – французька, а української майже немає. Також втрачені позиції на ринку 🇸🇩Судану та 🇪🇹Ефіопії.У багатьох африканських країнах, зокрема в 🇰🇪Кенії та 🇳🇬Нігерії, користується попитом пшениця з високим вмістом протеїну (12,5%), чого в основному українській пшениці бракує.“І там дуже активно працює російська торгова дипломатія. Тобто, якщо 11,5% – це прийнятно для більшості, але якщо стоїть поріг у 12,5% – росія присутня, а ми – ні”, – додали у компанії “ТАС Агро”.“Ми бачимо, як вони активно продають за рупії в Індію, йдуть на бартер, заглиблюються в кооперацію з Китаєм. Фактично – хеджують ризик. Бо в будь-який момент можуть з’явитися нові обмеження, які зупинять торгівлю чи доступ до валюти. І тому на таких ринках, як Кенія, Нігерія, Бангладеш, вони демпінгом просто вибивають конкурентів”, – зауважили в “ТАС Агро”.За словами трейдерів, російські компанії готові працювати на відстрочених умовах оплати, а українські в основному наполягають на оплаті відразу після завантаження судна.Як пише видання, надалі через обмеження Європейського Союзу українським експортерам доведеться поступатися ціною та перебудовувати логістику. Наприклад, якщо раніше трейдери могли об’єднатися й відправити невеликі партії зерна до Європи, то зараз доведеться орієнтуватися на більші партії. Джерела: UkrAgroConsult, LatifundistПро Африку під українським кутом

🌍 Українсько-африканський ренесанс: нові горизонти співпраціСьогодні на сайті Тиждень ua вийшла цікава стаття, в якій розглядається, як Україні не втратити шанс на українсько-африканський ренесанс. Автор підкреслює важливість розвитку співпраці між Україною та країнами Африки, що відкриває нові можливості для економічного, дипломатичного та культурного партнерства.🔹 Причини для співпраці- Економічний потенціал: Африка — це континент з понад 1,5 мільярдами людей, з прогнозованим зростанням до 2,5 мільярда до 2050 року. Близько 70% населення молодше 30 років, що створює значний інноваційний потенціал.- Швидкозростаючі економіки: За даними Африканського банку розвитку, 12 із 20 найбільш швидкозростаючих економік світу в 2025 році будуть африканськими.-Природні ресурси: Африка володіє значними покладами природних ресурсів, зокрема рідкісних металів та деревини, доступ до яких є цінним для України.🔹 Дипломатичні ініціативи- Розширення дипломатичної мережі: До 2023 року в Субсахарській Африці діяло лише шість українських посольств. Протягом 2023-2024 років кількість закордонних представництв фактично подвоїлася завдяки відкриттю нових посольств у Ботсвані, Гані, ДР Конго, Кот-д’Івуарі, Мавританії, Мозамбіку та Руанді.- Візити високого рівня: Здійснено візити до близько 20 африканських держав на рівні парламентських делегацій, міністра закордонних справ та навіть глави держави.🔹 Економічна співпраця- Товарообіг: У 2024 році товарообіг між Україною та країнами Субсахарської Африки склав 740,6 млн доларів, що майже на 30% перевищило показники попереднього року.- Програма «Grain From Ukraine»: Станом на квітень 2025 року, обсяги поставок у рамках цієї програми перевищили 280 тисяч тонн, що допомогло забезпечити продовольчу безпеку континенту.🔹 Перспективи розвитку- Диверсифікація експорту: Україна може запропонувати країнам Субсахарської Африки не лише сільськогосподарську продукцію, але й продукцію машинобудування, хімічної і легкої промисловості, фармацевтичну продукцію та багато іншого.- Сфера послуг: Розробка спільних технологічних рішень, продаж програмного забезпечення та надання послуг українськими ІТ-компаніями країнам, де активно розвиваються новітні технології, дозволить українському бізнесу вийти на африканський ринок з високотехнологічною продукцією.- Освітня співпраця: Відкрита в 2025 році Магістерська програма «Африканістика» на географічному факультеті КНУ ім. Шевченка має потенціал для підготовки близько 30-35 фахівців-африканістів щорічно.Про Африку під українським кутом

У вівторок, 20 травня, у Брюсселі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга взяв участь у прийомі з нагоди Третього міністерського засідання ЄС-Африканський Союз.У ході заходу Андрій Сибіга провів серію коротких зустрічей із десятьма колегами з держав Африки та керівництвом Африканського Союзу.Серед співрозмовників глави МЗС України були колеги з Малаві, Того, Екваторіальної Гвінеї, Коморських Островів, Нігерії, Мавританії, Тунісу, Лесото, Голова Комісії Африканського Союзу Махмуд Алі Юссуф, головний секретар МЗС Кенії Абрахам Корір Сінгоеї. Міністр обговорив з африканськими колегами розвиток співпраці та поглиблення звʼязків України з їхніми державами та Африканським Союзом загалом. Глава МЗС підкреслив готовність нашої держави сприяти збільшенню самодостатності африканських партнерів, зокрема завдяки українським аграрним технологіям, якими ми готові ділитися. Він також запевнив у готовності України розвивати співпрацю в сферах освіти, енергетики, безпеки, діджиталізації та інших.Джерело: МЗС

🇺🇦🇿🇦 ІСТОРИЧНИЙ ВІЗИТ: УКРАЇНА ВІДКРИВАЄ НОВУ СТОРІНКУ У ВІДНОСИНАХ З ПІВДЕННОЮ АФРИКОЮУ четвер, 24 квітня, відбулася визначна подія у зовнішній політиці України — перший в історії візит Президента України Володимира Зеленського до Південно-Африканської Республіки. Українська делегація на чолі з Президентом провела багатосторонні переговори з південноафриканськими колегами під керівництвом Президента Сиріла Рамафози.Чому цей візит має стратегічне значення для України?• ПАР — економічний лідер Африканського континенту, член БРІКС та G20, що посилює нашу присутність на міжнародній арені• ПАР є активним членом численних міжнародних об'єднань: Африканського Союзу, Південноафриканського співтовариства розвитку (САДК), ІБСА (Індія-Бразилія-ПАР) та BASIC (Бразилія, ПАР, Індія, Китай) — це відкриває для України шлях до розширення діалогу з цілими регіонами та блоками країн через одного стратегічного партнера• Відкриваються нові горизонти для економічної співпраці: від українського експорту сільськогосподарської продукції до спільних проєктів в енергетичній сфері• Україна зміцнює свою роль гаранта глобальної продовольчої безпеки, особливо для країн Африки• Диверсифікація зовнішньополітичних зв'язків України поза межами Європи та Північної Америки допомагає розширити коло союзників у непростий для нашої держави час• Це важливий крок у протидії російському впливу в Африці та можливість донести українську позицію на нових міжнародних платформахДо складу української делегації також увійшли керівник ОП Андрій Єрмак, віцепрем'єрка Юлія Свириденко, міністр закордонних справ Андрій Сибіга, міністр аграрної політики Віталій Коваль та інші посадовці.Африканський вектор української дипломатії стає все більш важливим. Цей історичний візит відкриває нову сторінку у відносинах між нашими країнами, створюючи фундамент для майбутнього стратегічного партнерства.

💡 Чому Google і Microsoft активно інвестують в африканські таланти?Африка поступово стає одним із найважливіших напрямків для глобальних ІТ-компаній. Google, Microsoft, Meta та інші не просто вивчають цей регіон — вони вже інвестують мільйони доларів у людей, інфраструктуру та інновації. Ось чому:🔥 1. Континент можливостейАфрика — наймолодший континент світу: понад 60% населення — до 25 років, а до 2050 року населення континенту подвоїться.Це найшвидше зростаючий демографічний ринок, і водночас — найменш використаний у сфері інновацій.У 2022 році Google інвестував $1 млрд у цифрову трансформацію Африки, зокрема в підтримку стартапів і локальних розробників.Microsoft у партнерстві з African Development Bank створив платформу цифрових навичок для мільйона африканців.🌍 2. Бурхливий розвиток технологійАфрика більше не асоціюється лише з сировинною економікою. У регіоні зростає кількість технологічних хабів (їх понад 700 на весь континент), де розвиваються FinTech, е-освіта, HealthTech, блокчейн, агротехнології.У 2023 році африканські стартапи залучили понад $2,9 млрд венчурних інвестицій (PitchBook).Нігерія та Кенія вже входять до ТОП-10 FinTech-ринків у світі за темпами зростання.У Руанді запущено повністю цифрову систему охорони здоров’я в сільській місцевості.📈 3. Понад мільярд користувачів майбутньогоСьогодні Африка має понад 1,4 млрд населення, і це один із найбільш недоосвоєних ринків з точки зору цифрових сервісів.Доступ до мобільного інтернету зростає шаленими темпами: очікується, що до 2025 року в Африці буде більше 615 млн мобільних інтернет-користувачів.Вартість смартфонів і трафіку знижується — це відкриває нові шляхи для розвитку e-commerce, EdTech та цифрових платежів.У 2023 році Google запустив Equiano — оптоволоконний кабель між Європою та Африкою, який підвищить інтернет-швидкість у 4–5 разів у 5 країнах.🤝 4. Інвестиції у довгострокову трансформаціюВеликі гравці не просто заходять на ринок, а створюють освітню та акселераційну екосистему.Google for Startups Accelerator Africa вже підтримав понад 100 компаній, частина з яких вийшла на глобальний рівень.Microsoft відкрив у Лагосі та Найробі Africa Development Center, де африканські інженери працюють над глобальними продуктами компанії.Meta запустила програму “Boost with Facebook” для малого бізнесу у понад 10 країнах континенту.✨ Африка — не просто ринок, а джерело ідей та інноваційЦе місце, де народжуються рішення, пристосовані до нестандартних умов. Саме тут розвивається мобільний банкінг без банків, освіта без шкіл, медична допомога без лікарень.Про Африку під українським кутом