‼️Мобілізація без якості: системні проблеми комплектування ЗСУОцінки експертів свідчать про суттєвий розрив між кількісними показниками мобілізації та її реальною ефективністю. За словами аналітика фонду «Повернись живим» Антона Муравейника, щомісяця до навчальних центрів доставляють близько 30 тисяч мобілізованих, однак безпосередньо на фронт потрапляє лише третина — приблизно 8–9 тисяч осіб. Решта фактично не інтегруються в бойові підрозділи, створюючи додаткове навантаження на систему забезпечення та управління.▪️Ключовою проблемою є якість відбору. У навчальних центрах з’ясовується, що до 50% мобілізованих не відповідають вимогам служби: частина має законні підстави для відстрочки або серйозні проблеми зі здоров’ям, інші — не здатні до ефективного навчання через залежності чи низький рівень підготовки. При цьому формально вони прибувають у бойові частини зі статусом «придатних», що створює ризики для підрозділів: такі військові не лише малоефективні, а й потенційно можуть демаскувати позиції або залишити їх.Це призводить до дисбалансу у структурі військ: при загальній чисельності бригади у 2,5–3 тисячі осіб на передовій, за оцінками, перебуває лише близько 50 бійців, тоді як основна маса зосереджена в тилу. Ситуацію ускладнює виснаження кадрового ядра — значна частина досвідчених військових уже вибула через загибель або полон, а якісної заміни їм фактично немає. Водночас втрати особового складу залишаються високими, хоча офіційна статистика обмежується переважно даними про втрати противника.▪️Непрямі індикатори, такі як масштаби обмінів тілами загиблих, а також зростання військових кладовищ, свідчать про серйозність демографічного та кадрового виклику. У цих умовах постає питання подальших джерел поповнення армії: від повернення громадян з-за кордону до розширення мобілізації на молодь і жінок. Відсутність системних змін у підходах до відбору та підготовки може лише поглибити існуючі проблеми, знижуючи загальну боєздатність війська.#штт_Ексклюзив