Експорт зброї з України: як працює новий Fast track та чому він не для всіх?Відкриття експорту українського озброєння, як і водиться з українськими реформами, розвʼязало не всі проблеми, не ті проблеми та ще й трохи створило нових викликів. Що не так? Пояснюємо:1. Рішення про надання експортного дозволу ухвалює Міжвідомча комісія, до якої входять 17 представників від 15 держструктур. Будь-хто з них може заявити про свої застереження, і цього достатньо, щоб процедура зупинилася. Зараз максимальний термін розгляду експортної заявки у МКВТС складає 90 днів. Перша запропонована новація – скорочення строків розгляду заявки до 30 робочих днів. 2. Інша важлива зміна – коло учасників міжвідомчого погодження зменшили із 15 до кількох: Міноборони, СБУ, Службу зовнішньої розвідки, ГУР МО, ДСЕК – і все. Ще одна принципова зміна – так звана "мовчазна згода". Якщо протягом 15 днів силовики, і 20 днів МОУ не надають своїх заперечень, автоматично вважається, що їх немає (окрема процедура – для продуктів, які підпадають під спеціальні обмеження).3. Ще одна суттєва зміна стосується самого статусу спецекспортера. Якщо підприємство вже працює із Міноборони, має виконані держконтракти та підтверджену виробничу діяльність, цього достатньо, щоб претендувати на участь у Fast track без отримання спеціального статусу. 4. Раніше МОУ могло блокувати експорт, посилаючись на потребу ЗСУ. Але на практиці саме міністерство почасти не мало коштів, щоб закупити цю продукцію. У результаті виробник не міг продати продукцію ні Україні, ні за кордоном. Тепер якщо МОУ робить таку заяву, то протягом місяця повинно підтвердити її контрактом. Якщо цього не відбувається, виробник отримує право вимагати дозволу на експорт.5. Найочевидніший недолік нового механізму експорту – компанія, яка хоче скористатися Fast track, має сплатити 20% вартості контракту, якщо йдеться про експорт готової продукції чи технологій, і 30% (!), якщо продаватимуть комплектуючі. Для тотальної більшості виробників класичного озброєння це означає або збитковість, або необхідність продовжувати працювати через МКВТС по старій схемі.6. Зовсім інша ситуація у виробників дронів. Україна сьогодні фактично створює новий глобальний ринок, на якому конкуренція поки що обмежена кількома країнами. У таких умовах рентабельність окремих виробів може бути значно вищою за традиційні для оборонної промисловості показники. Саме тому для виробника інноваційних безпілотних систем додаткові 20% не стануть критичною проблемою.7. Ба більше, згідно з новим регламентом, компанія має сплатити відповідний збір у 20% чи 30% уже на етапі подання документів, ще до того, як отримає чи не отримає дозвіл на експорт. При цьому механізму повернення цих коштів документ не передбачає.8. Але головна проблема нового механізму полягає в урізаній географії експорту. Fast Track прив'язаний до країн, які підписали з Україною рамкові угоди Drone Deal, а станом на початок липня таких держав – менше десятка.