УП. Кляті питання | Чому напад США не змінив режим в Ірані, попри вимоги Трампа? Що означа...

Чому напад США не змінив режим в Ірані, попри вимоги Трампа? Що означає рішення Трампа атакувати Іран, і до чого це може призвести? Публікуємо декілька тез зі статті американського дипломата та аналітика Річарда Хааса:1. Ця війна – превентивна, "профілактична". Іран не становив безпосередньої загрози життєво важливим інтересам США. Іран не стояв на порозі перетворення на ядерну державу. Іран не був на межі використання проти США тієї зброї, яку він вже має. Щонайбільше, загроза з боку Ірану була накопичувальною. Ця особливість – важлива.2. Світ, у якому країни вважали би своїм правом завдавати превентивних ударів по тих країнах, кого вони сприймають як (потенційну) загрозу – перетворився би на світ постійних воєнних конфліктів.3. Важливо, що Трамп проголосив мету – зміну режиму в Ірані, – яка є політичною, а не військовою. Використання армії саме по собі не призводить до зміни або розвалу режиму. І навіть якщо релігійна верхівка втратить владу, то найкращі шанси зайняти це місце мають представники чинного режиму. Зрештою, використання тактики "обезголовлювання" як засобу ініціювання зміни режиму навряд чи матиме успіх в Ірані, де майже за пів століття при владі режим інституціоналізувався.4. Зміна режиму силовим шляхом потребує фізичної присутності у країні, владу якої прагнуть змінити. Виходить, що адміністрація Трампа вирішила досягти найамбітніших зовнішньополітичних цілей обмеженими засобами. Адже не йдеться про війну з більш вузькими, суто військовими цілями (як-от послаблення іранського ядерного або ракетного потенціалу), щоб США могли достовірно стверджувати, що досягли цих цілей авіаударами.5. На додаток, адміністрація Трампа знову взяла на себе вагомі стратегічні зобов'язання на Близькому Сході. Та й американське суспільство не готове до цієї війни. Війна розхитає ринки, спричинить стрибок цін на енергоносії. Союзники Америки у регіоні також незадоволені. Іран вже обстрілює сусідні країни, а подальша війна може завдати ще більшої шкоди їхнім економікам.6. Крім того, якщо для початку війни достатньо лише однієї сторони, то для її завершення без капітуляції – потрібні дві. Тому Іран тепер матиме право голосу в тому, наскільки масштабним стане цей конфлікт і як довго він триватиме.