УП. Кляті питання | Україна – не Ізраїль. Чи можливо відкрити українське небо до кінця вій...

Україна – не Ізраїль. Чи можливо відкрити українське небо до кінця війни?Міжнародні компанії готуються відновити авіасполучення з Україною до кінця 2023 року. Чи реально це? Пояснюємо: 1. Є дві причини, чому ізраїльський сценарій в Україні не спрацює. По-перше, безпека ізраїльського неба значно вища за українську. Росія володіє потужним арсеналом озброєнь, зокрема балістичними ракетами, які мають велику дальність ураження і для збиття яких необхідні сучасні системи ПРО. Натомість основні загрози для безпеки польотів в Ізраїлі становлять некеровані малогабаритні боєприпаси, які мають відносно невелику потужність та дальність ураження.2. До того ж, ізраїльський національний авіаперевізник El Al – єдина компанія у світі, чиї цивільні літаки обладнані спеціальними тепловими пастками, як на військових повітряних суднах. Завдяки цьому їхні літаки здатні автоматично відстрілюватися в разі виявлення ракети. 3. Друга причина полягає в тому, що територія України в 30 разів більша за територію Ізраїлю. Якщо ми ухвалимо рішення про закупівлю сотні систем ППО та ПРО, поставимо їх у кожному аеропорту, вартість утримання цих систем обчислюватиметься цифрами з дев’ятьма нулями. Економіка рухне, не встигнувши відновитися.4. Україна могла б самостійно забезпечити безпеку польотів окремими коридорами. Проте є чимало "але". По-перше, на заваді стоїть потужність аеропортів. Аеропорт "Ужгород" не в змозі приймати більшість сучасних повітряних суден, зокрема Boeing. 5. По-друге, авіаперевізники не мають права здійснювати польоти без страхування відповідальності. Ідеться не лише про страхування пасажирів, екіпажу чи вантажу, а й про можливі збитки, якщо судно впаде, наприклад, посеред міста. Наприклад, страхове покриття Boeing – мінімум €600 млн.6. Через величезні потенційні ризики відповідальність за договорами страхування навіть одного літака ділять компанії 40-50 країн шляхом перестрахування. Отже, лише рішення української влади про відкриття авіапростору, навіть із залученням місцевих страхових компаній, недостатньо для покриття таких великих ризиків.