УП. Кляті питання | Що нам розповів Тарас Чмут?В інтерв'ю "Українській правді" Тарас Чмут ...

Що нам розповів Тарас Чмут?В інтерв'ю "Українській правді" Тарас Чмут розповів про перебіг війни, пояснив нагальні потреби армії, відповів на запитання про конкуренцію між волонтерами, купівлю "Байрактарів", ставлення влади до волонтерів, а також поділився думкою, чому в Україні не може бути автократії. Ось лінки на текст та відео, а тут кілька цитат:Про ймовірність затяжної війни: Ми хочемо незалежності чи хочемо бути южним округом РФ? Ми хочемо мати свою країну в тих кордонах, які ми самі собі вибороли, чи хочемо бути типу незалежною Білоруссю? Це наш вибір. Ми можемо воювати, можемо не воювати. Це ж не нам хтось каже, що робити – ми самі визначаємо. Про те, скільки грошей зібрав фонд за період повномасштабної війни: Понад 4 мільярди гривень.Про плани щодо розвитку фонду: Зараз ми збираємо на фонд, умовно кажучи, в єдиний казан, з якого купуємо і машини, і коптери, і зв'язок, і броню, і ще щось. На майбутнє у нас уже є визначені напрями роботи, в межах яких будуть конкретні цільові проєкти. Кожен проєкт буде окремо комунікуватися, окремо збиратися.Про відкриття офісу фонду в США: У них і так є бажання донатити на війну в Україні. Але є нерозуміння і побоювання, як робити це так, щоб кошти доходили до кінцевого користувача і щоб це робилося ефективно. Із цими питаннями треба працювати. Про Притулу: Конкуренція є. І партнерство теж є. Сергій знав, що ми купили "Байрактар", і через якийсь проміжок часу оголосив про збір. Мотивом Сергія було зробити велику народну кампанію, яка би підняла дух і показала, що ми можемо робити великі речі. Наше бажання – це компетентно допомогти конкретному підрозділу конкретним виробом для війни. Це про різне. Про співпрацю з компанією Baykar: Вони готові поставити нам те, що потрібно по одній з угод. У майбутньому, я сподіваюсь, їх буде декілька. Можливо, вони будуть трохи іншого рівня. Але специфіка ринку вимагає тиші, а не хайпу.Про те, чи готова була Україна до повномасштабного вторгнення: Держава не готувалася до цієї війни належним чином. Військово-політичне керівництво держави теж не вірило в це. Ок це чи не ок – я не знаю. Чим вони керувалися, теж не знаю. Але це їхнє бачення. Чи готувалися ЗСУ? Останні 5 місяців максимально можливо у тих рамках, в яких вони знаходилися.Про Залужного: Я його знаю з 2016 року, з часів, коли він ще був полковником. Він на своєму місці. Це людина, яка має абсолютну довіру в армії. Я не знаю кращого офіцера в наших ЗСУ, який міг би бути на цій посаді 24 лютого. Нам неймовірно пощастило.