УП. Кляті питання | Як працюють ті, хто палить глибоку Росію? Велика історія 14-го полку б...

Як працюють ті, хто палить глибоку Росію? Велика історія 14-го полку безпілотних авіакомплексівЯк з нахабства кількох офіцерів, що випадково знайшли дрон на складі, готовності високих армійських чинів до ризику та кількох років важкої роботи постав 14-ий полк – єдиний у ЗСУ і, мабуть, найбільш "запакований" у світі підрозділ для комплексних стратегічних уражень дронами? Розповідаємо зі слів його засновників та командирів: Про те, як все починалося: Якось на складах ми випадково побачили, що лежать якісь БПЛА в ящиках. Питаємо: що це? Нам кажуть, що це "гімно, яке не літає". Але ми зацікавились, почали розбиратися. Ми навіть поїхали і пройшли навчання за кордоном. І знаєте, що сталося? Гімно, виявилось, літає і вражає цілі. Це був дрон-камікадзе закордонного виробництва, який летів на відстань 100–120 км. Про зустріч із Залужним: Ми прийшли тоді до Залужного з конкретною пропозицією, що дайте нам батальйон, і ми врятуємо цю програму дальнього ураження. Буквально через 48 годин ми підготували штатний розпис підрозділу, перелік людей, кого хотіли залучити, прописали, як будемо працювати. Валерій Федорович нам все це дуже швидко погодив, і вже у вересні 2022 року у нас був перший батальйон глибинного ураження. Про перші місії: Це був повний треш. Це не ті дрони, які у нас зараз, навіть близько. Перший той літак запускався з рампи – така рогатка велика з резинкою. І щоб натягнути резинку, її треба було зачепити джипом. Машина в тому бруді в полі грузне. Щоб запустить 5 дронів, ти з ними всю ніч промучишся. Але тоді не було такого сильного РЕБу чи ППО, і навіть ці борти долітали. Це невеличкі дрончики, з невеличкою бойовою частиною. Але він прилітає – і бабах: десь якийсь невеличкий склад пального у ворога горить. Про те, з чим полк працює зараз: Зараз у нас є дрони, які летять на 2000 км. Причому у нас ціла лінійка різнопланових дронів, які існують під різні задачі і різну дистанцію.Про те, чому з діпстрайками найкраще працювати групам спецпризначення: Така група розуміє все конвенційне озброєння аж до того, що гелікоптер може перегнати з одного місця в інше. І ця компонента дуже важлива – підготовлені люди. Бо запускати наші діпстрайки – це купа дуже дрібних речей. Буває, що воно не летить, треба тут підпиляти, тут бойова частина не залазить, тут кришка не закривається.Про те, як діпстрайки впливають на лінію бойового зіткнення: Пам'ятаю, як під Курську операцію знищували ворожі склади, Тихорецьк тоді просто рознесли в пил. Він наче далеко, але це впливає безпосередньо на лінію фронту. Тоді з перехоплень чітко була інформація, що у наших ворогів снарядний голод. А якщо розвалили якусь ПММку (склад паливно-мастильних матеріалів – УП) велику, то танк не має чим заправитись. Тут все взаємопов'язано.Про те, чим українські дрони кращі за західні розробки: Наші дрони кращі за західні аналоги. Якщо ми говоримо про глибинне ураження, то це 100% так. Тому що виробники мають контакт з полем бою! Зараз наш полк використовує, мабуть, десь 80–90% вітчизняного виробництва, решта 10% – закордонне. А на початку роботи було рівно навпаки. Закордонні засоби наразі це десь "Toyota", а українські – це уже "Mercedes". Наші просто на голову вищі.