Fuente
УП. Кляті питання | Бій за європейське майбутнє: як дії влади поставили Грузію на поріг ре...
3 000 Vistas/Alcance
2023-03-08 12:40
Mensaje №3721
Бій за європейське майбутнє: як дії влади поставили Грузію на поріг революції?
Вчора влада Грузії кинула спецпризначенців проти багатотисячного мітингу перед парламентом, використала водомети та сльозогінний газ, кілька десятків мітингувальників були затримані. Таких масштабних протестів у Тбілісі не було щонайменше з 2019 року, а можливо, й набагато довше. Причина мітингу – прийняття закону про іноземних агентів, скопійованого із законодавства РФ. У тексті розповідаємо про те, що відбувається у Грузії, а ось кілька тез: 1. Мета скандального грузинського законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу" – поставити під контроль неурядові організації та медіа, які отримують не менше 20% свого фінансування з-за кордону. 2. У Грузії під цю норму підпадають усі без винятку незалежні громадські організації та медіа. "У безпеці" лишаються тільки ті, кого фінансують фонди, пов’язані з найбагатшою людиною країни та засновником партії "Грузинська мрія" Бідзіною Іванішвілі. 3. У ЄС та США відразу заявили, що цей крок суперечить щонайменше двом вимогам для отримання Тбілісі статусу кандидата у члени ЄС. Втім, ці попередження не подіяли – керівна партія оголосила про дату голосування за ці закони. А згодом ці ініціативи публічно підтримав прем’єр Іраклі Гарібашвілі. 4. Голосування за законопроєкти планували на 9 березня. Аж раптом партія "Грузинська мрія" змінила плани і ухвалила їх вже 7 березня. Причому про це стало відомо лише перед самим розглядом. 5. Такий крок мав досягти дві мети: зменшити кількість протестувальників під парламентом, а також блокувати спротив президентки Саломе Зурабішвілі, яка критикувала ці законопроєкти – 7 березня вона перебувала у Вашингтоні й тому не могла прийти на парламентське засідання. Зрештою, за законопроєкт у першому читанні проголосувала мінімально необхідна кількість – 76 зі 150 депутатів.6. У правлячій партії вирішили заспокоїти протестувальників, заявивши, що збираються надіслати законопроєкт на розгляд Венеційської комісії і лише потім ухвалювати в цілому. Втім, депутати при цьому лишалися в парламенті, що спричинило побоювання, що влада планує вночі розглянути законопроєкт й у другому читанні.7. Президентка Грузії підтримала протестувальників та пообіцяла ветувати закон про іноагентів у разі його ухвалення. Однак її вето не стане проблемою для "Грузинської мрії" – згідно з конституцією Грузії, президентське вето долається повторним прийняттям законопроєкту простою більшістю.
Вчора влада Грузії кинула спецпризначенців проти багатотисячного мітингу перед парламентом, використала водомети та сльозогінний газ, кілька десятків мітингувальників були затримані. Таких масштабних протестів у Тбілісі не було щонайменше з 2019 року, а можливо, й набагато довше. Причина мітингу – прийняття закону про іноземних агентів, скопійованого із законодавства РФ. У тексті розповідаємо про те, що відбувається у Грузії, а ось кілька тез: 1. Мета скандального грузинського законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу" – поставити під контроль неурядові організації та медіа, які отримують не менше 20% свого фінансування з-за кордону. 2. У Грузії під цю норму підпадають усі без винятку незалежні громадські організації та медіа. "У безпеці" лишаються тільки ті, кого фінансують фонди, пов’язані з найбагатшою людиною країни та засновником партії "Грузинська мрія" Бідзіною Іванішвілі. 3. У ЄС та США відразу заявили, що цей крок суперечить щонайменше двом вимогам для отримання Тбілісі статусу кандидата у члени ЄС. Втім, ці попередження не подіяли – керівна партія оголосила про дату голосування за ці закони. А згодом ці ініціативи публічно підтримав прем’єр Іраклі Гарібашвілі. 4. Голосування за законопроєкти планували на 9 березня. Аж раптом партія "Грузинська мрія" змінила плани і ухвалила їх вже 7 березня. Причому про це стало відомо лише перед самим розглядом. 5. Такий крок мав досягти дві мети: зменшити кількість протестувальників під парламентом, а також блокувати спротив президентки Саломе Зурабішвілі, яка критикувала ці законопроєкти – 7 березня вона перебувала у Вашингтоні й тому не могла прийти на парламентське засідання. Зрештою, за законопроєкт у першому читанні проголосувала мінімально необхідна кількість – 76 зі 150 депутатів.6. У правлячій партії вирішили заспокоїти протестувальників, заявивши, що збираються надіслати законопроєкт на розгляд Венеційської комісії і лише потім ухвалювати в цілому. Втім, депутати при цьому лишалися в парламенті, що спричинило побоювання, що влада планує вночі розглянути законопроєкт й у другому читанні.7. Президентка Грузії підтримала протестувальників та пообіцяла ветувати закон про іноагентів у разі його ухвалення. Однак її вето не стане проблемою для "Грузинської мрії" – згідно з конституцією Грузії, президентське вето долається повторним прийняттям законопроєкту простою більшістю.