УП. Кляті питання | Що відбувається з оборонними закупівлями на тлі зупинки допомоги від С...

Що відбувається з оборонними закупівлями на тлі зупинки допомоги від США?Перефразовуючи слова зі щоденних зведень Генштабу, на внутрішньому ринку в Україні ситуація складна і неконтрольована. Чи є шанс відвернути катастрофу і як взагалі до неї дійшло? Розповідаємо: 1. Найбільша проблема у сфері оборонних закупівель – відсутність реальних грошей. За даними УП, за 2024 рік Агенція оборонних закупівель сумарно уклала контрактів більш як на 700 млрд грн. Але реальних грошей за цими угодами було сплачено трохи більше третини. Тобто ще є укладені угоди на суму приблизно 450 млрд, під які банально не було фізичних грошей. Однак вони підписані, чинні і чекають взяття під них бюджетних зобов'язань. 2. Друга хронічна загроза для закупівель зброї – невиконання підписаних угод. За контрактами 2024 року АОЗ сплатила постачальникам десь приблизно 250 млрд грн, а продукції отримала – на менш як 150 млрд. Де зависли понад 100 млрд грн, треба розбиратись в кожному окремому випадку. Але зброя на ці гроші не дійшла до фронту. 3. По багатьох напрямках АОЗ загалом нормально справилася із поставками. Але коли мова заходить про снаряди і міни крупних калібрів, то часом показники дуже плачевні. Наприклад, це стосується пострілів 155-го калібру. Формально в 2024-му під потребу Генштабу по цій номенклатурі уклали контрактів майже на 100 тисяч штук, але фактична поставка не склала і десятої частини. 4. Третя загроза – відсутнє чи епізодичне контрактування власних потужностей. Наприклад, в Україні є потенціал по випуску тих же боєприпасів 155 мм. Співрозмовники УП в Мінстратегпромі оцінюють потужності цього виробництва десь у 100 тисяч штук на перший рік. Однак станом на початок березня АОЗ не законтраткував жодної, навіть пробної партії.5. Не краща ситуація і з технологічним озброєнням типу безпілотників різних систем тощо. Техносили порахували за підсумками 2024 року, що 63% виробничих потужностей членів їхньої асоціації простоювали. Тобто з 10 можливих дронів держава не закупила і 4.6. Через кадрову колотнечу в АОЗ "голодні місяці" простоїв на початку року цьогоріч затягнулись аж до березня. Йде третій місяць року, а зброя не те що не на фронті, а ще навіть не підписані угоди на її виготовлення. Середній цикл виробництва – від 3 до 9 місяців, інколи – і 12 місяців. При цьому дефіцит за ці два місяці року, які вже минули, на фронті нічим не компенсуєш.