Щодо структури Стратегії національної безпеки України.Україна перебуває у четвертому році повномасштабної війни, тоді як чинну Стратегію національної безпеки було затверджено до початку широкомасштабного вторгнення РФ і вона не ураховує поточні реалії війни на виснаження. Стратегія формально діюча, однак не викликає сумніву необхідність її перегляду і оновлення.Поточне обговорення пропозицій до нової оборонної політики в «Зеленій книзі» — важливий крок Міноборони. Але це має бути похідним етапом від аналізу та уточнення базових засад забезпечення національної безпеки держави.У матеріалі:– чому безпекова стратегія має виходити за межі терміну президентської каденції;– що означає перехід від As Is до To Be у держуправлінні– як співвідносяться загрози, безпекові рішення і опції, ресурси, відповідальність в єдиній системі;– які елементи західних підходів можуть бути адаптовані для України.🔗Детальніше — про те, які можуть бути варіанти підходів та рішень до оновлення стратегії національної безпеки.
⚔️ Війна без пауз: 2026 починається з ескалації.Початок 2026 року не приніс паузи у війні. Бойові дії дедалі тісніше переплітаються з дипломатією, економікою та технологіями. Фронт більше не обмежується лінією зіткнення — він охоплює енергетику, інфраструктуру, виробництво й мобілізацію.Події тижня:РФ змінила підхід до повітряних ударів: замість масованих атак — точкова ізоляція регіонів. Під ударом Дніпро та Кривий Ріг. Така тактика дешевша й ефективніша для ворога.Нові загрози:- БпЛА БМ-35 із дальністю понад 160 км — ризик для РЛС і ЗРК- Скидання мін ПТМ-3 з Shahed — мінування маршрутів ДСНС і поліції- Україна встановила рекорд зі знищення ППО РФ — 128 систем за місяць.Політичні сигнали: Зеленський припустив завершення війни до літа. У Парижі підписано декларацію про багатонаціональні сили після війни — без чітких гарантій безпеки.🔗 Читайте повний аналітичний огляд UIF: чому мобілізація стає критичним фактором та які сценарії війни вимальовуються на 2026 рік?🔔Підписатися / Instagram /Facebook
⚡️У новий рік — зі старими боргами, або Чому борги на балансуючому ринку електроенергії не менш небезпечні, ніж ворожі удари.На початок 2026 року борги на балансуючому ринку побили новий рекорд — 42,05 млрд грн. І це не просто нудна бухгалтерія, а реальна проблема. Поки енергетики відновлюють мережі після ракетних атак, у тилу накопичується системна загроза, яка підриває стійкість всієї енергосистеми.Що це означає на практиці:- Виробники електроенергії чекають 12–18 місяців на оплату за електроенергію- Енергетичним компаніям не вистарчає коштів для швидких ремонтів після обстрілів- Інвестори відмовляються будувати нову розподілену генерацію, яка так потрібна під час війни - Розвиток систем акумуляції електроенергії під загрозоюФактично енергосистема воює на два фронти: проти ракет — і проти фінансової моделі, яка руйнує її зсередини.🔗 Читайте про причину появи боргів на балансуючому ринку, чому ця проблема настільки небезпечна і як її вирішити на сайті UIF🔔Підписатися / Instagram /Facebook /
⚡️ Енергетичний парадокс 2025: чому європейські мегавати не вмикають світло в українських оселях?Сьогоднішня енергосистема України нагадує сучасний швидкісний потяг, що змушений рухатися розбитими коліями. Попри те, що країна встановила історичні рекорди з закупівель електроенергії в ЄС — 415 тис. МВт·год у листопаді, а технічний ліміт виріс до 2,3 ГВт, експорт майже зупинився, і мільйони українців досі проводять більшу частину доби в темряві.Парадокс? Ні — жорстка реальність зруйнованих мереж і знищених вузлових підстанцій.— 27% — на стільки у середньому використовується доступний ліміт імпорту— Імпорт +17%, експорт майже зник (-94%)— 140 євро — стільки ми платимо за МВт·год (у Франції — 43)🔗 Де саме губляться європейські мегавати? Чому закордонна допомога не стає «магічною кнопкою» від блекаутів? Та чи існують реальні сценарії повернення до стабільного енергоживлення у найближчі місяці? Читайте повний аналітичний матеріал Станіслава Ігнатьєва на сайті UIF🔔Підписатися / Instagram /Facebook
⚡️ СИТУАЦІЯ З ЕНЕРГОПОСТАЧАННЯМ ТА ОПАЛЕННЯМ У КИЄВІ: ГОЛОВНЕСкладна ситуація після нічної атаки. Міські ТЕЦ атаковані великою кількістю ракет. Також мали місце удари дронами по деяких котельнях. До цієї тактики ворог вдався вперше.Наступні 2-3 тижні можуть бути доволі складними. Це наслідок важких ударів і руйнувань, а також суттєвого похолодання.До чого варто готуватися?Електроенергія: Сьогодні та найближчі дні діятимуть екстрені відключення. Через значні пошкодження та похолодання швидкого переходу до графіків поки не буде. Також є мережеві обмеження — заводити більше енергії в місто зараз технічно неможливо.Опалення: Найскладніша ситуація у Голосіївському та Печерському районах. Через пошкодження ТЕЦ-5 теплопостачання може бути обмеженим три дні. Системи подекуди зливають, щоб запобігти перемерзанню труб.Лівий берег: Ситуація залишається важкою, наразі складно прогнозувати, коли вона покращиться.👉 Коментар: Андріан Прокіп, керівник енергетичних програм UIF🔔Підписатися / Instagram /Facebook
🇨🇳 Як Україні працювати з Китаєм.Китай — один із ключових глобальних гравців, але співпраця з ним вимагає розуміння логіки та правил гри. У чому стратегія Китаю і які реалістичні сценарії можливі для України?🎙 Гість випуску — Вʼячеслав Лисенко, бізнесмен і інвестор, акціонер Meest, співвласник CEO Club Ukraine, ментор. Понад 20 років веде бізнес у Китаї — від запуску компаній і переговорів до судів та криз.Розмовляємо про:- як китайці мислять і чому вони принципово інакші за європейців- як Китай пройшов кризу 2008 року, інвестувавши $400 млрд у внутрішній попит- чому в Китаї політика не втручається в бізнес, а бізнес — у політику- чому боротьба з корупцією по-китайські - ефективна- китайці копіюють, але роблять це дуже якісно і «забирають» найкращі мізки- чи підтримує Китай Росію і що насправді відбувається з питанням зброї- конкурентні переваги України і реалістичні сценарії співпраці з Китаєм.🔗 Дивіться інтерв'ю сьогодні о 19:00 🔔Підписатися / Instagram /Facebook / Twitter / Сайт UIF
🇺🇸🇵🇱Американо-польське партнерство. Чому Варшаві вдалося, а Києву – ні? Що далі? За 34 роки Польща пройшла шлях від постсоціалістичної кризи до ключового військового форпосту США в Європі. Американський штаб, 45-50 млрд доларів у контрактах на озброєння, енергонезалежність від РФ — результат чіткої стратегії.Україна балансувала між США та РФ, однак 2013–2014 призвели до трансформації зовнішньої політики🔍 Ключові питання, які постають сьогодні:- чому США зробили ставку саме на Варшаву, а не на Київ;- як Польща синхронізувала свої інтереси з американськими- чому ліберальний світовий порядок завершився, а його принципи більше не працюють;- яку роль Україні відводять у новій системі міжнародних відносин Світ увійшов у фазу «війни всіх проти всіх», де вирішує не риторика про цінності, а стратегічна значимість державиЧи має Україна шанс вийти з ролі інструмента і стати суб'єктом? І що для цього доведеться переосмислити у зовнішній політиці?🔗 Детальніше🔔Підписатися / Instagram /Facebook / Сайт UIF
🏛 Штучний інтелект у навчанні: між інструментом і симуляцією мисленняДрукарство, комп'ютер, інтернет — кожна з цих технологій змінила не лише способи передачі інформації, а й саму структуру суспільства. Сьогодні цей рубіж проходить через штучний інтелектШІ вже став буденністю в навчанні: студент отримує есе про Платона за лічені секунди. Не читаючи філософа. Не розуміючи ідей. Просто натиснувши EnterЦе інструмент розвитку чи симуляція мислення?ШІ майстерно відтворює діаноезис — аналітичне мислення, логіку, структуру. Але ноезис — інтуїтивне, творче мислення — залишається виключно людським. І саме цю різницю ми ризикуємо втратитиГоловне питання не в технології, а в межі. Що втрачає студент, отримуючи готову роботу за секунди? Коли ШІ перестає бути інструментом і починає замінювати саму здатність мислити? Коли "академічна допомога" перетворюється на інтелектуальну капітуляцію?🔗 Про майбутнє освіти в епоху ШІ — аналітичний матеріал на сайті UIF🔔Підписатися / Instagram /Facebook / Twitter / Сайт UIF
📉 Рекордний дефіцит торгового балансуДефіцит торговельного балансу оновлює історичний максимум – 60 млрд дол. або 26,4% ВВП у 2026 (оцінка UIF)Фактори тиску на експорт:- Обстріли логістичних та енергетичних об'єктів обмежують експортні можливості- Втрата виробничих потужностей- Неконкурентоспроможність через збільшення собівартості виробництва- Зростання ОПК потребує продукції ГМК — скорочується експорт- ЄС з 2026 запроваджує вуглецевий податок — під ударом 6-8% експорту (2-3 млрд дол.)- Кон'юнктура на світових сировинних ринкахФактори зростання імпорту:- Імпорт електроенергії та нафтопродуктів через руйнування енергоінфраструктури- Імпорт машинобудування зростає на 30-35% у 2023-2025 рр. через потреби відновлення та ОПК- Споживчий імпорт зростає на 10-15% у 2023-2025 рр. через падіння конкурентоспроможностіСьогодні високий дефіцит покривається фінансовою допомогою. За скорочення зовнішніх вливань девальвація курсу неминуча.Детальніше🔔Підписатися / Instagram /Facebook / Twitter / Сайт UIF
🚀Ескалація в повітрі. Засоби ураження, які змінюють правила гри, та загрози від РФ на кілька років уперед. Росія системно тестує межі нашої ППО та енергетики. Керівництво РФ заявляє про спроможність досягти цілей «СВО» воєнним шляхом.Ключові загрози тижня:- Дрон-винищувач - ГУР розкрило "Герань-2" з ракетою Р-60 для полювання на українську авіацію. Компоненти: китайський mesh-модем, британський Raspberry Pi- КАБи з моря - вперше Су-34 завдали удару керованими бомбами по Одесі з Чорного моря. Новий вектор загроз для півдня⚠️ Застереження НАТО - Генсек Рютте: Китай - «рятувальний трос» РФ, 80% компонентів ракет - китайські. З такою підтримкою РФ буде готова до конфлікту з НАТО за 5 років- Масштабування дронових атак - розширення інфраструктури під Навлею дозволяє запускати 150+ «Шахедів» за атакуУ повному огляді:→ Чи загрожує наземний наступ Чернігівщині?→ Що означають удари КАБами з моря?→ Як РФ нарощує дронові потужності?🔗 Детальніше🔔Підписатися / Instagram /Facebook / Twitter / Сайт UIF
TGLIST.COM.UA
