Радник командувача УДА з інформаційних питань Вадим Денисенко:Грузинський сценарій для України: інсинуації і реальністьПісля публікації в JP Morgan чотирьох імовірних сценаріїв закінчення війни, зʼявилася маса публікацій про грузинський сценарій розвитку подій. Але давайте розберемося з тим, що таке грузинський сценарій і чи може він реалізуватися в насПерш за все, я хочу звернути увагу на те, що поки йдуть тяжкі бойові дії - це все теоретична футурологія. І я б про неї не писав, аби ця тема не набула, до певної міри, розмірів гротескної страшилки. Гротескної, в тому значенні, що більшість експертного середовища взяла як даність фразеологізм «грузинський варіант» без аналізу процесів, які відбувалися і досі відбуваються в Грузії.1. Я оцінюю потенціал проросійського електорату в Україні на сьогоднішній момент в 10-15%, як максимум (цей висновок я роблю на основі кількох соціологічних досліджень, які проводила Ділова Столиця спільно з New image group. Це важливий аспект для того, щоб ми спробували зрозуміти подальші можливі електоральні зміни. Наша ситуація така, що в першому і, навіть в другому електоральному циклі, шансів на перемогу проросійського кандидата в президенти практично не існує.2. Поразка Саакашвілі і перемога партії Іванішвілі, яка дала старт розвороту Грузії в сторону РФ відбулася в той момент, коли партія Іванішвілі змогла отримати підтримку більшості грузинів. Другий електоральний цикл Іванішвілі мав всі шанси програти, але було прийняте безпрецедентне в світовій практиці рішення, коли він погасив банківські кредити для кожної четвертої сімʼї. Окремо варто також згадати, що повернення Саакашвілі зламало гру опозиції. Бо в Грузії Саакашвілі асоціювався з хаосом та війною. Як би там не було, але Грузинська мрія отримувала електоральну перемогу три рази поспіль. У нас в зрозумілій перспективі - такий сценарій нереалістичний.3. Це прекрасно розуміють в Кремлі. І базова відмінність від грузинського сценарію полягає в тому, що в разі припинення вогню росіянам будуть важливі дві речі: хаотизація української політики і підкуп політичних еліт. Їхня ставка буде не стільки електоральною, скільки грою на підкуп еліт різного рівня і хаотизація політичних процесів. 4. Повертаючись до електоральних питань, можна з великою долею допустити, що ціль Кремля на найближчі два електоральні цикли - створення потужної ватної партіі, яка матиме золоту акцію в парламенті, а не перемога на президентських чи парламентських виборах. Разом з підкупом політиків та управлінською кризою це дає надійне підґрунтя для повзучого реваншу.5. Чи можна уникнути цього сценарію? Можна, але лише за однієї умови. І ця умова подолання колосальної управлінської кризи в якій ми знаходимося з початку 2000-х років. Наша проблема не корупція, а криза системи управління. Правда, визнати це не вигідно нікому. Цей пост - це спойлер. Найближчим часом я презентую дослідження «Ватна Україна. Гроші, ідеї люди».