Асоціація правників України

⚡️ АПУ закликає підтримати збір Іллі Костіна на авто для батальйону «Спалах»Асоціація правників України закликає правничу спільноту долучитися до збору коштів на автомобіль для батальйону безпілотних систем «Спалах» 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу.Збір відкрив Ілля Костін, член Правління АПУ та військовослужбовець цього підрозділу. За його словами, наразі батальйон критично потребує додаткових автівок, адже значна частина техніки втрачена під час виконання бойових завдань.ℹ️Батальйон «Спалах» спеціалізується на застосуванні безпілотних систем. Підрозділ виконує завдання з аеророзвідки, точкового ураження ворожих цілей, технічного вдосконалення дронів та взаємодії з іншими родами військ. За останній рік команда уразила понад 17 000 цілей, зірвала десятки ворожих наступів і врятувала сотні життів. Детальні підсумки року оприлюднені на офіційній Facebook-сторінці батальйону.Ми щиро вдячні кожному юристу, який сьогодні боронить державу, і закликаємо підтримати збір ще одного нашого колеги.🔗 Посилання на банку: https://frames2.payhub.com.ua/moneybox?box_id=5168bbb9-12c9-4029-a6fd-cb6e504c2770

#заходи_АПУ⚡️КАЛЕНДАР ЗАХОДІВ НА ТИЖДЕНЬ📅 29.12 — Webinar on Enterprise Foundations: A Legal Framework for Sustainable Ownership🕑 Час: 13:30 📍 Формат: онлайнВебінар присвячений Модельному закону ELI щодо європейських підприємницьких фондів — інструменту сталого та відповідального корпоративного володіння. Учасники обговорять правові підходи до створення й управління enterprise foundations, питання корпоративного врядування, прозорості та ролі таких структур у довгостроковій конкурентоспроможності бізнесу в Європі.📅 29.12 — Інформаційна сесія щодо відбору команди та експертів проєкту🕓 Час: 16:00 📍 Формат: онлайнІнститут прав людини АПУ проведе інформаційну онлайн-сесію для всіх, хто зацікавлений у долученні до проєкту з надання невідкладної правничої допомоги вразливим групам населення, які постраждали від війни. Під час зустрічі буде представлено напрями відбору, вимоги до кандидатів, формати роботи та можливості участі для адміністративної команди, експертів і адвокатів. Передбачена сесія запитань і відповідей.

❗️Відбір команди для проєкту Інституту прав людини АПУІнститут прав людини Асоціації правників України оголошує конкурсний відбір адміністративної команди, експертів, адвокатів та юристів у межах проєкту «Надання невідкладної правничої допомоги вразливим групам населення, які постраждали від війни в Україні», що реалізується за фінансової підтримки International Rescue Committee (IRC).До участі запрошуються експерти різних напрямів, а також адвокати та юристи для участі у тренінговій програмі та подальшого контрактування для оплачуваного надання правничої допомоги у справах, пов’язаних із війною.🔹 Відкриті позиції:- асистент(ка) проєкту (Project Assistant);- експерт(ка) з моніторингу, оцінки, підзвітності та навчання (MEAL officer);- експерт(ка) з підготовки договорів;- експерт(ка) зі стратегії комунікацій та взаємодії з медіа;- експерт(ка) з підготовки та редагування контенту;- експерт(ка) з SMM та таргетованої реклами;- експерти з аналізу судових рішень у справах, пов’язаних із війною;- експерти для проведення тренінгів і менторства адвокатів, які надають правничу допомогу у справах, пов’язаних із війною.📅 29 грудня о 16:00 відбудеться онлайн-інформаційна сесія, під час якої команда проєкту представить умови конкурсу та відповість на запитання.⏳ Дедлайн подання заявок — 5 січня 2026 року, 10:00.➡️ Детальний перелік позицій та умови участі: https://bit.ly/4pVHysj

Нещодавно Інститут прав людини Асоціації правників України провів два онлайн-заходи в межах програми «Інфраструктура захисту прав людини в Україні 2025-2027».Під час першої події учасники обговорили забезпечення права на захист у справах про воєнні злочини — професійні стандарти адвокатської діяльності, виклики суспільного тиску, стигматизацію захисників та важливість дотримання принципу справедливого суду навіть у найчутливіших категоріях справ.Друга дискусія була зосереджена на темі перехідного правосуддя та підтримки вразливих груп, які постраждали внаслідок війни. Йшлося про необхідність системного, людиноцентричного підходу до політик відновлення, координації державних рішень і формування цілісних механізмів допомоги.🔎 Запрошуємо вас до перегляну відеозаписів обговорень ⬇️📌 Про перехідне правосуддя та вразливі групи населення: https://bit.ly/4qnN46G📌 Про забезпечення права на захист у справах про воєнні злочини: https://bit.ly/4qrsjqTНагадаємо, що Інститут прав людини АПУ виступає виконавчим партнером Інституту прав людини і гуманітарного права імені Рауля Валленберга (RWI) за двома ключовими напрямами — перехідне правосуддя та підвищення спроможності адвокатів, які працюють у зонах ризику чи зі справами, пов’язаними з війною. Слідкуйте за сторінками АПУ, адже в 2026 році заплановано багато активностей в межах програми._Ця діяльність реалізується в межах Програми «Інфраструктура захисту прав людини в Україні 2025-2027», яка фінансується урядом Швеції через Шведське агентство з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida), та реалізується Інститутом прав людини і гуманітарного права імені Рауля Валленберга за участі Асоціації правників України як виконавчого партнера.

🎤 З окремою доповіддю на конференції Kyiv Arbitration Days виступив Гері Борн — почесний професор права, провідний фахівець у сфері міжнародного арбітражу та судових процесів, голова Групи міжнародного арбітражу юридичної фірми Wilmer Cutler Pickering Hale and Dorr LLP.📌 У виступі на тему «Міжнародний арбітраж: минуле, сучасність, майбутнє» пан Гері зробив історичний огляд арбітражу, наголосивши, що цей механізм має багатотисячолітню історію та історично формувався як позасудовий інструмент мирного врегулювання конфліктів. Він навів приклади арбітражних рішень часів Месопотамії та практики Давньої Греції, де арбітраж застосовувався як у міждержавних, так і у приватних спорах, а також підкреслив універсальність цього інструменту в різних сферах життя.📌 Гері Борн також розповів про розвиток арбітражу в Середньовіччі та його поширення у різних регіонах і правових традиціях, зокрема в торговельних угодах, де застосовувалися арбітражні колегії з коарбітрами та нейтральним головуючим. Він звернув увагу на роль арбітражу в африканських, латиноамериканських, юдейських та мусульманських громадах, а також наголосив на значенні lex mercatoria — приватних систем врегулювання спорів, створених комерційними спільнотами задовго до появи сучасних державних інституцій.🙌🏻 Дякуємо спікеру за глибокий історичний та практичний аналіз арбітражу! Деталі про конференцію читайте на сайті Асоціації правників України.

Актуальна судова практика у трудових спорах🎤 Завершальною частиною IV Форуму з трудового права АПУ стала сесія, присвячена актуальній судовій практиці у трудових спорах. Модератором дискусії виступив Сергій Сільченко, керуючий партнер АО «Роланд», заступник Голови Комітету АПУ з трудового права. У фокусі обговорення — підходи судів до вирішення трудових конфліктів в умовах воєнного стану та ключові правові позиції, які мають враховувати юристи й роботодавці.📌 Михайло Одарюк, заступник голови Ірпінського міського суду Київської області, поділився практикою розгляду трудових спорів у суді першої інстанції та статистикою за 2025 рік, звернувши увагу на незначну кількість таких справ і домінування спорів про поновлення на роботі. Він наголосив на проблемах, що виникають, коли сторони не беруть активної участі в процесі, а також на критичній важливості дотримання процедури звільнення, порушення якої призводить до поновлення працівників і значних фінансових втрат для роботодавців.📌 Про підходи Верховного Суду до розгляду трудових спорів у період війни розповів Владислав Шипович, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Він проаналізував динаміку кількості трудових спорів у різні періоди та наголосив на необхідності пошуку справедливого балансу інтересів сторін у надзвичайних умовах. Окремо суддя звернув увагу на значні зміни трудового законодавства після 24 лютого 2022 року та їх вплив на судову практику, зокрема щодо строків звернення до суду та інституту призупинення трудового договору.📌 Ольга Ступак, суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді, зосередилася на складності трудових спорів як категорії справ і необхідності індивідуальної оцінки кожної ситуації. Вона підкреслила, що обмеження трудових прав у період воєнного стану ґрунтуються на положеннях Конституції України, водночас судова практика має забезпечувати ефективний доступ до правосуддя та недопущення непропорційного обмеження прав працівників.Дякуємо спікерам і модератору за глибокий аналіз і практичні акценти, а партнерам заходу — за підтримку форуму. Уже скоро більше матеріалів про IV Форум з трудового права — на сайті Асоціації правників України.

🌟 AEQUO Law Firm вдруге поспіль — Фірма року в Україні за версією The Lawyer European Awards 2025!Генеральний партнер АПУ здобув головну нагороду та одразу чотири європейські відзнаки, що підтверджують стабільну ефективність і вплив AEQUO на трансформації українського правового ринку.🏆 Відзначені номінації:🌟 Європейська корпоративна команда року (highly commended) — супровід приватизації ОГХК.🌟 Європейська судова команда року (highly commended) — ключові справи щодо «бенефіціарного власника доходу».🌟 ESG-ініціатива року (highly commended) — проєкт Rethinking Internships / Future Lawyer: Aequo Summer School🌟 Найкращий клієнтський сервіс (commended) — платформа Startup Desk. 💬 «Ці відзнаки про те, як команда Aequo працює у час, коли юридичний ринок змінюється щодня. Україна потребує нових правових підходів, прозорих процесів, сучасної освіти та підтримки інноваційних бізнесів. Ми разом із клієнтами, партнерами та молодими юристами створюємо рішення, які стануть фундаментом для відновлення та розвитку країни» – коментує виконавча партнерка AEQUO Анна Бабич. Досягнення Aequo у 2025 році відображають системну стратегію Aequo.Rebuild – розвиток інституційної стійкості, підтримку реформ, зміцнення технологічного сектору та інвестиційної привабливості України.📲 Детальніше на сайті АПУ: https://bit.ly/3KKcQTl#новини_партнерів_АПУ

📣 Відкрита зустріч з Миколою Гнатовським, суддею ЄСПЛ від України🗓 17 грудня 2025⏰ 16:00 – 18:00📍 Київ + онлайн (адресу офлайн-учасникам буде надіслано після реєстрації)Запрошуємо на подію за участю Миколи Гнатовського — судді Європейського суду з прав людини, науковця, експерта з міжнародного гуманітарного та прав людини, автора понад 90 наукових публікацій.Під час зустрічі обговоримо ключові питання:— пріоритетні справи щодо України в ЄСПЛ;— практика Суду у справах, пов’язаних зі збройними конфліктами;— типові помилки у поданні заяв під час війни;— міждержавні справи «Україна проти Росії»;— нові виклики для системи прав людини: цифрові ризики, безпека, кібероперації;— роль українських юристів у формуванні сучасної практики ЄСПЛ.🎤 Модератор: Назар Кульчицький, національний консультант Ради Європи та керівник юридичної фірми «Назар Кульчицький і Партнери🤝 Співорганізатори: Інститут прав людини Асоціації правників України, Проєкти Ради Європи «Зміцнення прав людини в системі кримінальної юстиції України — Фаза II» та «Підтримка України у впровадженні стандартів Ради Європи щодо судової влади».Участь безкоштовна за умови попередньої реєстрації.Організатори можуть закрити реєстрацію при досягненні ліміту офлайн-учасників.📞 Контакт: Катерина Пищик+38 (096) [email protected]👉 Реєстрація: https://bit.ly/4aCa4do

🔎 Законодавчі тренди 2025: вплив на судову практикуЧетверта сесія XIV Судового форуму була присвячена ключовим законодавчим трендам 2025 року та їхньому впливу на судову практику. Модератор — Олександр Оніщенко, партнер судової практики INTEGRITES. У фокусі: застосування Закону про захист добросовісних набувачів, стандарти відповідальності керівників, наслідки скасування Господарського кодексу, особливості позовної давності під час воєнного стану та актуальна практика господарських судів у спорах за участі держави.📌 Олексій Кот, директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз, доктор юридичних наук, окреслив трансформацію приватного права та логіку скасування Господарського кодексу. Він підкреслив, що дуалістичність Цивільного та Господарського кодексів була штучною й застарілою, а реформа, започаткована законопроєктом №6013 та Законом №4196, — лише початок модернізації приватного права. Спікер наголосив на проблемах, спричинених ГК, необхідності впровадження закритого переліку юридичних осіб та заміни інституту господарського відання на узуфрукт. Він також зупинився на планованому оновленні структури Цивільного кодексу, включно з новими книгами та поверненням окремих сфер до його складу.📌 Євген Петров, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, роз’яснив підходи ВС до обчислення позовної давності в умовах карантину та воєнного стану. Він зазначив, що строки, які не спливли до 2 квітня 2020 року, вважалися продовженими на період карантину, а згодом — зупиненими на час дії воєнного стану. Суддя навів приклади зі справ щодо земельних спорів за позовами прокурорів, особливостей визначення початку перебігу строку та практики щодо забезпечувальних зобов’язань, де ВС підтвердив, що сплив давності за основним зобов’язанням не припиняє іпотеку.📌 Юрій Чумак, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зосередився на балансі між захистом права власності та суспільним інтересом у спорах щодо добросовісних набувачів. Він проаналізував новації Закону №4219, зокрема попереднє внесення коштів на депозит як умову витребування майна, та підкреслив презумпцію добросовісності набувача. Спікер звернув увагу на важливість відкритого переліку необоротоздатних активів і на стандарти ЄСПЛ, які вимагають компенсації при втручанні у право власності. Також він навів приклади щодо позовної давності, малої приватизації та обмежень на витребування майна.📌 Володимир Єніч, партнер AVER LEX, представив огляд практики господарських судів у спорах з державним елементом. Він наголосив, що з початку повномасштабної війни кількість таких спорів істотно зросла, а судова практика рухається шляхом спеціалізації. Серед ключових позицій — неможливість зупинення виконання договорів публічних закупівель через заходи забезпечення, підходи до спорів щодо захисних споруд, визначення належного способу захисту в справах приватизації, а також підходи до оцінки майна та об’єднання земельних ділянок. Окремо він зосередився на проблемах правозастосування у справах за участі підсанкційних осіб.📌 Презентації спікерів доступні за посиланням: https://bit.ly/48nyvZhПовний матеріал про XIV Судовий форум — незабаром на сайті АПУ.___⚡️ Вдячні за підтримку в організації заходу Проєкту ЄС «Право-Justice», Expertise France та генеральному партнеру XIV Судового форуму — Юридичній групі LCF

🎤 🇺🇦 Україна на міжнародній судовій ареніТретю сесію XIV Судового форуму модерував Сергій Гришко, керуючий АБ Сергія Гришка «Кверітіус Україна». Обговорювали участь України у стратегічних судових процесах проти РФ, практику ЄСПЛ, міжнародно-правові механізми притягнення рф до відповідальності, стягнення збитків у закордонних юрисдикціях та співпрацю з Міжнародним кримінальним судом.📌 Віктор Тарасенков, радник судової практики Asters, детально розповів про безпрецедентне рішення Високого суду Лондона у справі ПриватБанк проти Коломойського та Боголюбова, яке призвело до компенсації понад $3 млрд збитків та збереження арешту активів. Пан Віктор звернув увагу на деталі, які виклали у рішенні, та підкреслив важливість нейтральності експертів, адже це безпосередньо впливає на довіру суду до сторони.📌 Павло Бєлоусов, партнер BONO ⧗ LEGAL, акцентував на викликах стягнення збитків з РФ у закордонних юрисдикціях: відсутність міжнародного компенсаційного механізму, фрагментарність національних комісій, висока тривалість процесу та правова невизначеність. Він також наголосив на значенні системного підходу до вибору правових механізмів і ролі експертів для успіху українських заявників.📌 Маргарита Сокоренко, Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини, висвітлила історичне рішення у справі «Україна та Нідерланди проти РФ» щодо масових порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях ще з 2014 року, підкресливши юридичну та політичну вагу для України.📌 Ганна Тищенко, заступниця директора Юрдепартаменту Мінфіну, окреслила систему захисту інтересів України в міжнародних юрисдикціях. Вона роз’яснила, які органи представляють державу залежно від типу спору, та навела приклади найрезонансніших справ: позов ВЕБ.РФ на $4,5 млрд, багаторічну справу «скіфського золота», євробонди Януковича та спори, де РФ намагається впливати на Україну в іноземних судах. Вона підкреслила, що юридична боротьба є частиною гібридної війни, яку веде РФ.📌 Юлія Кузнець, радниця VB Partners, експертка санкційної практики, зосередила увагу на першому рішенні Європейського суду з прав людини щодо українських санкцій — у справі ТОВ «М.С.Л. проти України», ухваленому у жовтні 2024 року. Це рішення стало унікальним, оскільки вперше за понад десятирічну історію застосування санкцій в Україні ЄСПЛ надав оцінку якості Закону «Про санкції», обґрунтованості рішень РНБО та указів Президента, а також ефективності судового контролю в подібних справах. 📌 Олександр Зюзь, начальник відділу Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора, представив огляд багаторічної співпраці України з Міжнародним кримінальним судом, яка розпочалася ще 25 років тому, однак набула особливої інтенсивності після 2014 року. Він нагадав про подані у 2014 та 2015 роках заяви щодо воєнних злочинів, понад 20 інформаційних повідомлень ОГП та роль України у просуванні проваджень. Після повномасштабного вторгнення МКС відкрив офіційне розслідування, а вже у 2023 році видав ордери на арешт Путіна та Львової-Бєлової, а також російських військових командувачів за атаки на цивільну інфраструктуру — що стало однією з найшвидших реакцій в історії МКС.⚡️ Більше про цю сесію читайте незабаром на сайті АПУ.___⚡️ Вдячні за підтримку в організації заходу Проєкту ЄС «Право-Justice», Expertise France та генеральному партнеру XIV Судового форуму — Юридичній групі LCF