У справах, пов’язаних із війною, реалізація права на захист супроводжується додатковими викликами — з огляду на суспільний резонанс, сильну емоційну реакцію та підвищені ризики для дотримання гарантій сторони захисту.☝️Саме це зумовило проведення аналізу та підготовку звіту «Право на захист в умовах воєнного часу: виклики, стандарти та роль правничої спільноти».Звіт фіксує системні проблеми у кримінальних провадженнях, зокрема щодо воєнних злочинів: формальний підхід до здійснення захисту, недостатню реакцію судів і органів адвокатського самоврядування, складні моральні та безпекові умови роботи адвокатів, а також проблему ототожнення захисника з клієнтом і нерозуміння ролі захисту в суспільстві.Коментуючи результати дослідження, директорка Інституту прав людини АПУ Iнна Ліньова зазначає:«Якісне забезпечення права на захист є одним із ключових індикаторів зрілості та стійкості системи правосуддя. Особливої ваги право на захист набуває у справах, що мають широкий суспільний резонанс та викликають сильну емоційну реакцію. Саме в таких справах держава демонструє відданість принципу верховенства права та рівності всіх перед законом». 📄 Ознайомитися з повним текстом звіту можна на сайті АПУ___Звіт підготовлено в межах Програми «Інфраструктура захисту прав людини в Україні 2025–2027», яка фінансується урядом Швеції через Шведське агентство з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida) та реалізується Інститут прав людини АПУ і гуманітарного права імені Рауля Валленберга за участі Асоціації правників України як виконавчого партнера.