Журі Літконкурсу ім. Джона Буньяна визначилося з переможцями 2025 року.У номінації «Оповідання» перемогла студентка Сумського Державного Університету Наталія Демчик. Її твір оповідає про жінку, яка вважала, що втратила все, але намагається знайти силу жити далі. Авторка народилася 20 березня 2000 року в с. Пнівне Волинської області, а зараз проживає в Сумах.У номінації «Вірш» перемогла фінансистка Маргарита Іщук. Її поетичні твори — це віршовані молитви, щирі розмови з Небесним Отцем. Авторка народилася 24 грудня 1982 року в Києві, а зараз із сім'єю проживає в с. Чайки, що на Київщині.У номінації «Допис» перемогла волонтерка Марина Шепелюк. Їі блогерські тексти — про справжнє життя, проблеми та шлях подолання, який можна знайти з допомогою Бога. Авторка народилася 27 лютого 1982 року в с. Кряжики Черкаської області.«Від імені колективу журі дякую всім авторам, які спробували сили в Літературному конкурсі ім. Джона Буньяна 2024-2025 рр., — підсумовує результати голова журі Богдан Галюк. — Цей конкурс показав, що навіть у найтемніші часи слово залишається світлом, яке не можна загасити вибухами. Ми читаємо тексти, народжені в умовах війни, і бачимо: українська християнська література бореться, лікує, дає надію. Кожен автор, який подав свою роботу, — це голос мужності й пам’яті, що свідчить перед світом про правду нашого народу. У цій війні ми втрачаємо багато, але не втратили здатності творити — і саме в цьому наша перемога. На жаль, отриманих творів недостатньо, щоб видати окрему збірку, але твори переможців обов’язково ввійдуть до збірки наступних років».Нагадуємо, «Літературний конкурс імені Джона Буньяна» був заснований у 2016 році Департаментом освіти Української Церкви ХВЄ спільно зі Служінням «5 ХЛІБІВ та 2 РИБИ».За результатами цьогорічного конкурсу переможці отримають грошові винагороди, а їхні твори ввійдуть до збірки кращих творів наступних років.Прес-служба Літературного конкурсу ім. Джона Буньяна
7-8 жовтня 2025 року у Києві відбувся міжконфесійний Форум капеланів «Об’єднані в служінні. Бути поруч», що вже вдруге проходить під патронатом Рада Євангельських Протестантських Церков УкраїниПрограма заходу включала пленарні сесії, панельні дискусії та семінари, під час яких обговорювалися ключові теми духовної підтримки військових і їхніх сімей. Говорили про виклики сьогодення, методи капеланського служіння, його розвиток через освітні програми, соціально-психологічні заходи для відновлення після травм та волонтерські ініціативи.А ще - були урочисті миті вручення нагород та державних відзнак. Для капеланів форум - це хвилююча і радісна подія. Адже передусім це можливість зустрітися разом, поділитися досвідом і спільною вірою. Також брати та сестри раділи свідченням від військових та родичів загиблих героїв, які знайшли Бога серед війни саме через капеланське служіння. Капелани звершували молитви, дискутували та ухвалили резолюції на підтримку подальшого розвитку капеланської служби в Збройних Силах України.Детальніше про захід — у нашому сюжеті незабаром.
Українські та норвезькі церкви цінуючи роками успішноі співпраці мають вийти на якісно новий рівень співпраці: Анатолій Козачок за результатами зустрічі старших служителів пятидесятницьких Церков України та Норвегії, що відбулася 30 вересня у Поляні (Закарпатська область). Учасники зустрічі обговорили виклики служіння в умовах повномасштабної війни та можливості партнерства у таких напрямах, як проповідь Євангелія, розвиток капеланського служіння, богословська освіта, психологічна, духовна та гуманітарна підтримка допомога постраждалим від агресії Російської Федерації.Українські та норвезькі служителі підкреслили спільність бачення й покликання церков, яких єднає прагнення поширювати Боже Слово, збудовувати церкви та служити суспільству.Від Української Церкви Християн Віри Євангельської взяли участь: старший єпископ Анатолій Козачок, єпископ Олександр Коток та керівник фінансового департаменту Олександр Чернюшок.Від Української Євангельської Церкви: старший єпископ Олександр Зайцев, пастори Іван Русин, Анатолій Райчинець та керівник громадської організації «Східний Ангел» Федір Райчинець.Від Норвезького п’ятидесятницького руху участь взяли: єпископ Ойстейн Єрме, пастори Арве Крістіан Беккелунд, Фред Хоберг та Хельге Ньюпен.
Заява ВРЦіРО щодо чергової терористичної атаки Російської Федерації проти українських міст В ніч на неділю 28 вересня 2025 року Російська Федерація здійснила чергову масовану терористичну атаку десятками ракет різних типів і більше ніж 600 БПЛА по Києву, Запоріжжю, Білій Церкві та іншим українським містам і селам. В результаті російських терористичних обстрілів було зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури, у тому числі, лікарні, багато житлових будинків, вбито і поранено десятки мирних мешканців.Російська Федерація, будучи постійним членом Ради Безпеки ООН, вчергове продемонструвала свою злочинну і людоненавистницьку природу та повну зневагу до всіх держав-членів ООН, окрім диктаторських режимів. Адже, ця терористична атака по Україні була здійснена Російською Федерацією на тижні, коли відкрилася нова сесія Генеральної Асамблеї ООН. Вкотре рішуче засуджуємо чергові терористичні атаки РФ на українські міста і села, які підтверджують, що це є держава-терорист. Вчергове наголошуємо, що будь-яка підтримка Російській Федерації, у тому числі, торгівля з нею, є тим самим, що підтримувати вбивць і терористів, що тягне не тільки моральну відповідальність, але й відповідальність перед Богом, Який є Справедливим Суддею. Закликаємо провідні демократичні країни надати Україні ефективні засоби ППО і ПРО та посилити економічний і політичний тиск на Російську Федерацію для примушення її до припинення воєнної агресії з метою встановлення для України справедливого і стійкого миру. Користуючись нагодою, вчергове висловлюємо вдячність всім релігійним діячам, вірним різних конфесій, політикам та людям доброї волі різних країн за підтримку українського народу, молитви за припинення російської воєнної агресії і настання справедливого й сталого миру для України та Європи. Київ, 28 вересня 2025 рокуhttps://vrciro.org.ua/ua/statements/statement-by-the-ukrainian-council-of-churches-and-religious-organizations-on-the-latest-terrorist-attack-by-the-russian-federation-against-ukrainian-cities
Ретрит для медійників обласних об’єднань УЦХВЄ, що триває з 19 по 21 вересня на Київщині цього року присвятили темі: «Візуал вирішує все! Ролик: від ідеї до post-production». Вітаючи його учасників, старший єпископ УЦХВЄ Анатолій Козачок подякував за служіння та підкреслив, що сьогодні відкрилися нові можливості для проповіді саме через медіа. Мета заходу – не лише дати важливий інструментарій та знання (про написання сценарію, режисерську та операторську роботу, монтаж, публікацію відео), а, перш за все, надихнути, показати нові горизонти. Як і в попередні роки, на медіаретрит запросили чудових викладачів, серед них – британський журналіст, викладач Єльського університету Пітер Померанцев, який поспілкувався з учасниками в прямому ефірі. Говорили про майбутнє медіа: тренди та специфіку роботи в еру війни й штучного інтелекту."Як підкреслив Пітер: Церква є і буде в топі лідерів суспільної довіри. Маючи такий запит від суспільства, ми бажаємо спорядити наші медійні команди, аби могли ефективно служити на славу Божого Царства», - наголосив директор Департаменту зовнішніх та міжнародних зв’язків УЦХВЄ Юрій Кулакевич. Цього п’ятничного вечора він окреслив цілі й задачі християнських медіа: «Нам потрібен аналіз подій з християнською перспективою», - підкреслив Юрій Кулакевич. Після огляду, присвяченого «Комунікаційній стратегії УЦХВЄ», який провела контент-редактор сайту chve.org.ua Ірина Боровкова, для учасників викладав ще один чудовий промовець - ректор Київського біблійного інституту Ігор Скрипніченко. Він підняв тему про те, як говорити Добрі Новини. «Церква стає автором суспільної думки, коли говорить про Добрі Новини у світі поганих новин», - підкреслив промовець.Програма суботнього та недільного днів надала учасникам багато практичних інструментів. Так, режисер та сценарист Сергій Шараєвський викладав основи сторітелінгу та етапи створення фільму: сценарій, режисуру, монтаж. Лідер медіакоманди київської церкви «Філадельфія» Андрій Козачок – тему: «Церковне залізо: техніка для стріму та студії». Про «Рілзи, які будуть дивитись» та секрети церковного TikTok викладала команда медійниць з Чернівців - instagram-менеджер Олена Войтоловська та її колега Катерина Камінська.А про «Формування операторської команди у церкві» на власному досвіді розповів професійний відеооператор Олександр Степанов. Останній день медіаретриту теж був насиченим. Про християнський ютуб, його флагмани, якісний контент, тенденції, інструменти та ідеї для церковного каналу викладав журналіст, документаліст у Save Ukraine Дмитро Лісовський. Олена Войтоловська продовжила тему постпродакшну публікації відео в соцмережах. А завершив програму пастор київської церкви «Божа воля», доктор філософії, Павло Шевчук. Три дні медіаретриту зазвичай пробігають досить швидко, але дивним чином вражень та корисної інформації його учасники отримують стільки, що вистачило б на значно довший період цікавого та змістовного навчання.
З сумом повідомляємо, що сьогодні, 18 вересня, нас залишив почесний єпископ Веремчук Степан Васильович (1936-2025 рр.) Перестало битися серце Христового служителя, яке вболівало за долю сім’ї, Церкви, а також за долю усієї України.Степан Васильович багато років віддав служінню Церкві Христовій, був першим старшим пресвітером Волинського обласного об’єднання Української Церкви Християн Віри Євангельської в незалежній Україні. Служив для багатьох областей в складі Ради старійшин УЦХВЄ. Ми вдячні Богу за величезну працю улюбленого брата, який залишається добрим прикладом полум’яного безкомпромісного проповідника Євангелія Ісуса Христа. Його серце було наповнене щирістю та добротою, життя - спокоєм та скромністю. Він любив молитву, і саме в ній знаходив силу для служіння іншим. З мудрістю й своєчасно передав естафету свого служіння наступникам, залишивши після себе світлий слід віри й духовності. Його приклад назавжди залишиться дороговказом для тих, хто знав його особисто, і для всієї християнської спільноти.Молимося про Господню втіху для всієї родини Веремчуків та церков Волині. Нехай Бог укріпить у вірі та очікуванні нової зустрічі у Небесному Батьківському домі.Правління та Комітет УЦХВЄПро життя та служіння патріарха віри Христової читайте за лінком
Третій сімейний фестиваль «Крок» пройшов на Волині.«Час створювати незабутні моменти разом», - під таким гаслом пройшов Третій сімейний фестиваль «Крок» у селі Низкиничі Волинської області. Організатором заходу виступила Українська Церква Християн Віри Євангельської «Благодать».6 вересня на подвірʼї церкви зібралось близько 300 людей. Веселі ігри, гірки, батути, жива музика, фудзона, розіграш призів від спонсорів, цікаве спілкування та багато іншого чекали на родини учасників фестивалю. На захід були запрошені родини військовослужбовців, ті, хто знаходиться у складних життєвих обставинах та родини, чиї діти хотіли б відвідувати недільну школу. Батьки разом з дітьми могли проходити різні завдання, а потім відпочити у батьківській зоні, де для них була підготовлена окрема духовно-розважальна програма. «Наша перша ціль була, щоб діти та батьки пізнали Христа, прийняли Його любов та спасіння. А друга - щоб в такий важкий для країни час діти змогли відволіклись від проблем та війни», - розповідає один з організаторів фестивалю Максим Лукашук.https://www.chve.org.ua/tretij-simejnyj-festyval-krok-projshov-na-volyni/
Молодіжно-підлітковий табір став фінальним акордом літніх заходів для церков ХВЄ Херсонщини. Кілька років поспіль, навіть в умовах цієї жахливої повномасштабної війни та й під час окупації, ніхто не порушував доброї, і популярної серед молоді, традиції...Упродовж шести днів на березі Дніпро-Бузького лиману в селі Стара Богданівка Миколаївської області, на християнській базі церкви «Віфанія» понад 50 новонавернених підлітків віком від 12 до 18 років досить змістовно провели цей невеличкий відрізок свого життя. Тут вони цілковито віддались зміцненню у вірі, прославленню Господа, участі у квестах та різноманітному колективному відпочинку. Їм майже не дошкуляли сирени, не лякали вибухи та гул мін і ракет, як удома. Тож цікаві семінари відомих богословів Ростислава Мураха, Олександра Бабійчука, проповідників Віталія Марченка, Олега Кохана та Віктора Метели впливали на душі підлітків, як зрошувальний дощ на спраглу землю.https://www.chve.org.ua/pidlitky-ta-molod-xersonshhyny-tab%d1%96r-na-mykolayivshhyni/
Коли щодня і щоночі Херсон здригається від вибухів і гинуть мешканці, коли ранкове повітря просякнуте димом, а люди не можуть вільно пересуватись містом через велику кількість дронів, то навіть атеїсти звертаються до Бога та радять один одному читати 90-й Псалом. І майже всі віряни знають його вірші напам’ять. Тому, попри небезпеку, сестри церкви ХВЄ «Живе джерело» поспішали в Дім молитви на жіноче спілкування серпневої суботи. Тема його була «Впевненість Божого захисту» за популярним нині Псалмом 90.Ввійшовши до зали в Домі молитви, сестри відчули легкий заспокійливий запах лаванди. «Лавандове спілкування!» — відреагувала на це одна з жінок.Цю цілющу рослину зібрали, висушили й надіслали поштою дбайливі сестри з Рівненщини, аби потішити віруючих херсонок та забезпечити підручним матеріалом охочих узяти участь у так званому «майстер-класі», що вже є невідільною частиною кожного жіночого служіння.Тон у детальному розгляді актуальної теми задала Анна Веренич, координаторка жіночого служіння на Херсонщині. Вона нагадала, як важливо зростати в упованні на Господа.https://www.chve.org.ua/lavandove-spilkuvannia-sestry-kherson-25/
З глибоким сумом сповіщаємо, що 29 серпня 2025 року відійшла у вічність наша дорога сестра Віра Іванівна Деркач. У вересні їй мало б виповнитися 66 років. Ще з юності Віра вирішила присвятити своє життя служінню для Господа і людей. На початку 90-х років, з благословення старших служителів Церкви, вона започаткувала Служіння дітям і підліткам УЦХВЄ. Саме завдяки її старанням були організовані перші недільні школи, а пізніше почали функціонувати табори і гуртки. Віра Деркач ініціювала навчання вчителів недільних шкіл при помісних церквах та створення мережі відповідальних за дитяче служіння в кожній області.У 1995 році старші служителі запропонували сестрі Вірі розпочати жіноче служіння. Вона відповіла їм і Богові «так». Потім були майже 30 років самовідданої та жертовної праці. Жіночі конференції, навчання різних рівнів, створення мережі служінь (від молитовного до соціального), служіння сестрам за віком та статусом (дівчатам, заміжнім, вдовам) – усе, щоб обійняти любов’ю Божою кожну сестру, послужити кожній…Віра Іванівна мала велике серце, яке вміщало людей. Спілкування з нею надихало рости у вірі, надії та подяці Ісусу Христу.Навіть коли переїхала до родини у Сполучені Штати, Віра продовжувала служити Україні. До останнього подиху вона підбадьорювала, надихала і благословляла.Висловлюємо щирі співчуття сумуючій родині, всім рідним і близьким.Від імені Правління та Комітету УЦХВЄ,Старший єпископ Анатолій КОЗАЧОК
TGLIST.COM.UA
