Щільніше загорнувшись в ковдру, дівчина-сфінкс втягнула носом запах  гіркувато-деревного повітря. Присмак моху, що м'яко осідав на піднебінні, йшов від привезеної з дому невисокої розлогої добни в кутку кімнати. Насичений аромат її темно-зеленого лапатого листя діяв на Сін мов заспокійливе, адже за пів року життя в Нарталі вона не змогла до кінця звикнути до холодного, без краплі тепла, гірського повітря. Якщо її рідна Столиця була наповнена зеленню, гігантськими віковічними деревами й будівлями, що перепліталися навколо їхніх стовбурів, мов змії, мала безліч запахів. Нартал же, місто-стовп гірських земель, подібно до довколишніх скель, виростав гострими будинками-вежами просто з каменю, не міг похизуватися якимось різнобарв'ям ароматів.

Нартал прагнув бути величним і найсучаснішим. Гірське місто-стовп вирізнялося не так розкішшю, як прогресом: якщо решта земель Атеї — інші міста-стовпи й провінційні містечка, зокрема й сама Столиця, — надавали перевагу розміреному укладу життя, експлуатуючи істот із нижчих щаблів ієрархії, то гірський центр надавав перевагу винаходам своїх вчених.

... Деякі представники аристократії без особливого захоплення сприймали таку заміну живої сили механічною, побоюючись, що це може розбестити "нижчих" істот.

https://arkush.net/book/39238/9

#міфи #міфологія #ЛігаАнтиСопливихЛюбовнихРоманів #uafantasy #фентезі #темнефентезі #істоти #пригоди