«Ньярлатхотеп — той, хто не має форми. І тисячі масок він має — ті, що божевільні, і ті, що мудрі. Підніміть свій погляд до місяця, і ви побачите його тінь. Не питайте, хто він — бо відповідь зведе вас з розуму».Ньярлатхотеп — Зовнішній Бог, але на відміну від усіх інших, він наділений справжньою особистістю. І це — чисте, свідоме зло. Більшість богів Лавкрафта навіть не підозрюють про існування людства; вони — сліпі сили космосу або вічні сновидці. Ньярлатхотеп інший. Він знає про нас, спостерігає і втручається.Його головна роль у пантеоні — Посланець. Він виконує волю інших Зовнішніх Богів, передає їхні накази та готує світ до їхнього приходу. Лавкрафт називав його «Повзучим Хаосом», а серед інших його імен відомі «Чорний Фараон», «Бог Тисячі Личин» та «Факел у Темряві».Ньярлатхотеп не має єдиної форми — він бог-хамелеон. У текстах він з'являється в різних подобах: як високий худий єгипетський фараон (найвідоміша форма), як крилата істота зі щупальцями, що мчить крізь космос, або як темношкірий чоловік із рисами, що постійно змінюються. Він також може стати «жахливою тінню» без чітких обрисів або просто скопіювати будь-яку людину. Ключовою деталлю майже завжди залишається його усмішка.Якщо хочете познайомитися з ним ближче, зверніть увагу на такі твори: - «Ньярлатхотеп» (1920), де він уперше постає як загадкова постать у Єгипті; - «Сновидний пошук незвіданого Кадата» (1927), де він виступає головним антагоністом; - «Жахіття Данвіча» (1928), де він згадується як провісник майбутнього пробудження. - «Факел у темряві» (1930).Хоча Лавкрафт заклав фундамент, найповніший образ «Бога Тисячі Личин» склався вже після смерті автора — у коміксах, іграх та творах його послідовників.#UAFantasy #АСЛР #Лавкрафт #Ньярлатхотеп