Його босі стопи ступали обережно, вкрадливо, як колись давно у зелених степах Фроста, коли життя здавалося легшим і складнішим водночас. Коли війна була чимось далеким, зі старовинних легенд, а не вибухом магічного граду по брамах.Еллі спала, відпочиваючи після виснажливих пологів. В кімнаті згущувався туман ароматів: молоко, лаванда і м'ята. Дім. Він обережно дійшов до ліжка і, пересилюючи тремтіння в пальцях, вхопився за край ковдри, відводячи її. Опустився на самий край, замикаючи коло. Його очі затрималися на колисках синів. Вони міцно спали, линуло лише м’яке сопіння, а поруч, склавшись клубочком, спала Розмарі, яку лагідно пригортала мати.Рейтан відчув, як серце стиснулося від ніжності. Від цього старими шрамами смикнулися судоми, але він навіть не звернув на це уваги. Заплющивши очі, з нечутним видихом він випрямив свої довгі ноги, що гули від утоми. Розправив ковдру і, схилившись, з ніжністю поцілував чоло дружини. Поклав одну руку на її тендітне, але таке вольове плече, а іншу — на волосся доньки. Велика, гаряча, вкрита шрамами й мозолями від постійних боїв долоня була настільки ласкавою, немов торкання крильця метелика. Букнет: https://booknet.ua/reader/napvkrovka-korol-tnei-b437233?c=5004202Аркуш: https://arkush.net/book/32889/37 #UAFantasy #фентезі #затишне_фентезі #книги_українською #гумор #ЛігаАнтисопливихЛюбовнихРоманів #для_соцмереж