Білецький | Редіс | Донбас

Станом на зараз найбільш відповідальну ділянку фронту передали під командування чи не найкращих командирів у нашому війську. А саме: за оборону Донбасу тепер відповідають Білецький і Редіс, а основну підтримку на цьому напрямку надаватимуть СБС на чолі з Мадяром.

Що варто про них розуміти.

Перше. Усі три командири є командирами нової генерації. Вони ідейні, а у випадку з Редісом і Білецьким ще й дуже сильно ідеологізовані у правильному напрямку. Для них питання виживання країни, знищення нашого екзистенційного ворога є ключовим питанням, важливішим за особисте благополуччя, комфорт і карʼєрні амбіції. Цим вони якісно відрізняються від деяких командирів минулих генерацій.

Проте однієї лиш ідейності замало. Важливе уміння будувати складні структури, системно працювати й постійно навчатись, щоб знання та навички були актуальними. З цим у них теж повний порядок. Тож для головної битви цього періоду війни ми поставили свої кращі кадри.

Друге. Структурно теж усе доволі логічно й передбачувано. Підрозділи Білецького і Редіса не знімаються з одних ділянок фронту на інші, а розширюють існуючі. Це теж плюс.

СБС на ЛБЗ переважно виконували роль «вільних мисливців», виконуючи першочергову задачу у знищенні максимальної кількості сил і засобів ворога незалежно від його дій. Другорядною задачею була вогнева підтримка під час відбиття ворожих атак або для підтримки наших атак. Простими словами, СБС полювали на ворога там, де це було зручно і цілі були зрозумілі та «відносно прості». У той же час для виконання задач з підтримки вони не завжди долучались, бо іноді необхідно витратити декілька десятків дронів, щоб знищити одну ключову позицію, а в логіці високої результативності та системи «ЄБАЛІВ» це було недоцільно. Зараз же фокус СБС на ділянках Білецького і Редіса зміститься більше в підтримку військ.

Третє. Наскільки я розумію, усі «непорозуміння» між Білецьким і Редісом залишилися в минулому, і це прекрасно, бо це одне світоглядне середовище. Чвари між своїми є останнім, що нам зараз потрібно.

Ну і наостанок ложка дьогтю у бочку з медом.

Я не знаю, які реальні розклади у Банкової, Головкома й МО щодо вищезгаданих командирів і які саме ресурси їм буде виділено. За наявності достатньої кількості ресурсів ми можемо не тільки утримати Словʼянсько-Краматорську агломерацію, але я не виключаю сценарію, що їм ці ресурси свідомо можуть не дати. Тоді навіть найкращі командири можуть не впоратись із поставленою задачею. Хоч імовірність подібного сценарію крайня низька, але відкидати її не варто.

Загалом ситуація більш ніж оптимістична. На одну з ключових ділянок цієї війни поставили людей, які мають і мотивацію, і досвід, і розуміння сучасної війни. Тепер головне, щоб їм дали достатньо ресурсу для того, щоб усе це реалізувати.