«Абрам» був на позиціях із 12 грудня майже по 8 червня. Понад п’ять місяців безперервного гарту, очікування й боротьби в умовах, які важко уявити цивільній людині.Коли чуєш про такі тривалі терміни, виникає питання: чому так довго? Причин є багато, проте є одна проста, але фундаментальна — ми намагаємось берегти кожного нашого бійця.Наші найголовніші цінності - це життя і здоров'я людей. Вихід із позицій, ротація, заміна — це складні операції, де кожен рух прораховується до дрібниць. Ми чекаємо на той самий «слушний момент». Чекаємо на погоду, чисте небо, безпечний коридор, аби тільки кожен повернувся живим.Наші побратими — сталеві. Але навіть сталь має ціну.Сьогодні «Абрам» відновлюється, посміхається й будує плани на майбутнє: поїхати у відпустку, зробити вдома ремонт, допомогти старшому синові з весіллям, а молодшому — зі вступом на навчання. Звичайні, теплі, життєві плани, заради яких він і тримав ці позиції.Низький уклін тобі, друже, за витримку та характер. Дякуємо за службу!Слава Україні!