Fuente
Інклюзивна спільнота "Творча Майстерня" | Незвична прогулянка.Гуляв я якось в літній день Вздовж узбережжя річки...
160 Vistas/Alcance
2025-04-30 07:43
Mensaje №734
Незвична прогулянка. Гуляв я якось в літній день Вздовж узбережжя річки,Вдивлявся в далечінь ген-генЗа горизонта стрічку,І щось так мріялось мені,У спогади манило,Видіння дивні, не ясніСвідомість захопили. Я уявив собі, що ставСлаветним Робінзоном,І в мить одну з води дістав"Привіт із закордону". Прибилась хвилями рікиЦікава, дивна пляшка,Її розгледів залюбки, Хоч це було і важко. Предмет вагу незвичну мавІ надписи узорні,Сучасність не відображавУ формі неповторній! Амбіції зросли в мені,Як ніби я на хвиліУ загадковому човніДолаю довгі милі! Глибокий видих я зробивВ захоплюючі миті,І закупорку прокрутив,Щоб знахідку відкрити. А потім проваливсь кудись,Як ніби в сон глибокий ,І довго-довго падав вниз,Побивши добре боки. Прокинувся я сам не свій,Злякавшись до нестями,В новій місцині, у якійВсе сяяло скарбами! А біля мене на коврі,В бамбукових тарілкахЛежали фрукти запашні,На соковитих гілках. І голос, наче з глибиниСамого океану,Упевнено сказав мені:— Вітаю, гість чеканий! Від здивування я ледь-ледьСвідомість знов не втратив.— Спокійно. Скинь тривожність геть,Ти в добрий світ потрапив! Ти краще, друг мій, відпочинь,Скуштуй моїх гостинців,А потім, сядь і помовчи,Згадай своє дитинство. Я привітанням відповівВолодареві краю,Хоч де цей чарівник сидівІ досі я не знаю. В житті уперше пізнававЦі чари і дивини,Про що колись в книжках читав,Захоплений хлопчина. Та щоб нічим не розгнівитьНезримого сусіда,Наважився перекуситьІ смачно пообідатьЯ взяв червоний стиглий фруктЗ найблищої тарілки,Сама тягнулася до рукЙого міцна верхівка. І в насолоді неземній,Згадав щасливі миті,Прокинулись чуття в мені,Осягнені й відкриті! Відчув оновлень водоспад,Стрімкі потоки сили,Де кожен чарівний каскадЖивий і незгасимий! І в радості і добротіЯ дякував безмірноЗа ці дарунки золотіІ згадки неймовірні! Вклонився низько до земліГосподарю місциниІ попросив вказать меніШлях у мою країну. З'явився човен раптом враз,І опинившись в ньому,Я попрощавшись, у той часВідправився додому. А у свідомій головіЙого слова крутились,Що сили принесли новіЙ зі мною залишилисьІ в серці радіснім принісЯ мудрість, що не тліє:"Куди б тебе час не заніс,Будь вірним своїй мрії!"Тетяна Батуріна (липень 2022 р.)#вірш #пригоди #літо #ТетянаБатуріна